Книга Євгенія Коршунова «Операція «Хамелеон» по своєму жанрі детектив. Притім детектив, дія якого відбувається в привабливій Африці, Навряд чи найдеться людина, що не мріяв хоч раз у житті потрапити в її савани, побродити в Кіліманджаро й водоспаду Вікторія, почути при місячному світлі звуки тамтамів і побачити ритуальні танці місцевих племен.

Перш ніж розповідати про обрану мною книзі, я хотів би пояснити, чому я вибрав саме роман. Я завжди цікавився історичними добутками, роллю особистості в історії. На мій погляд, читаючи й розбираючи історію нашої країни, можна зрозуміти нинішній стан держави й передбачати, що буде в найближчому майбутньому.

Роман «Розставання» Леоніда Бородіна побудований навколо ідеї Бога. Його ліричний герой - московський інтелігент - вирішує почати нове життя. У творах Леоніда Бородіна - на раціональному, логічному рівні його проза суворо затверджує правоту християнської моралі

Роман Олександра Бєляєва «Людина-Амфібія» з’явився в 1928 році. Однойменний фільм - тридцять чотири роки через. Книга написана в рік офіційного народження звукового кіно. Фільм знімався в ту пору, коли знімальна техніка вже освоїла морські глибини.

Є щось знаменне в тім, що чи не сама стругаючи режимна магістраль нині одна із самих кокетливих і ошатних вулиць столиці. Я про старий Арбат.

Про Велику Вітчизняну війну написано дуже багато. Перші добутки про війну почали з’являтися вже в середині сорокових років, і з тих пор романи, оповідання, вірші видавалися суцільним потоком. І багато серед них були, на жаль, зовсім бездарні.

Саша Чорний співчуває читачам тієї друкованої продукції. Його іронія сумна, в ній звучать ноти розпачу

Роман Євгенія Замятіна «Ми» був написаний в останні роки Громадянської війни, коли було вже зрозуміло, що влада залишиться в руках більшовиків. У цей час суспільство хвилювало питання про те, яке майбутнє чекає Росію, і багато письменників і суспільних діячів намагалися дати на нього свою відповідь.

Одна із серйозних соціально-психологічних проблем, що вирішується сучасною літературою, складається в правильності вибору героєм місця в житті, точності своєї мети. Міркування про нашого сучасника і його життя, про його громадянську мужність і моральну позицію веде у своїх повістях один із самих талановитих письменників нашого часу - Валентин Распутін.

Я хочу розповісти вам про повість у новелах І. Падеріна «Не йдучи від себе». Голос розбудженої, збудженої пам’яті письменника-фронтовика звучить тут наполегливо й сольно, часом сумно, що точно пробивається звідкись здалеку звук тривожного дзвона.

Основне коло філософської проблематики епопеї В. Гроссмана «Життя й доля» - життя й доля, воля й насильство, закони війни й життя народу. Письменник бачить у війні не зіткнення армій, а зіткнення мирів, зіткнення різних поглядів на життя, на долю окремої людини й народу.

Повість «В окопах Сталінграда» присвячена героїчній обороні міста в 1942-1943 роках. Це добуток уперше був надрукований в 1946 році в журналі «Прапор». Але відразу ж було заборонено, тому що в ньому показувалося автором «дійсна особа» війни з усіма поразками й невдачами.

Художньо-філософська основа творчості М. С.Гумільова є предметом дослідження вчених-літературознавців протягом багатьох років. Проте виявлення усіх її складових і досі залишається невирішеною проблемою. Це пояснюється й тим, що тривалий час М. С.Гумільов був забороненим письменником, і тим, що концепція його творчості являє собою складну, багатогранну систему, яка об’єднала у собі різні за своєю природою положення.

Доля, особистість і творчість Миколи Степановича Гумілева викликають зараз великий інтерес. Це не дивно, тому що його творчість повно сміливості, новизни, гостроти почуттів, схвильованої думки. Гумілев був необґрунтовано прилічений до учасників контрреволюційного руху й розстріляний в 1921 році (йому було 35 років).

В історії російської поезії був унікальний час, коли в літературу відразу прийшло багато яскравих молодих поетів, талановитих і шукаючих нові шляхи. Захоплення поезією було масовим - приблизно як зараз ходять на концерти, рок-концерти.