Мовні характеристики героїв п'єси М. В. Гоголя «Ревізор» У своїй безсмертній комедії «Ревізор» Гоголь виступає тонким майстром мовної характеристики героїв. У промові кожного персонажа, немов у фокусі, відбивається відповідний характер.

Повітове місто і його мешканці в комедії «Ревізор» I. Історія створення комедії «Ревізор». П'єса написана в 1836 році і в травні того ж року поставлена на сцені. Сам автор скаржився на мізерність репертуару сучасного йому театру, на засилля мелодрами і водевілю на сцені, називав ці жанри «заїжджими гостями», нарікав на відсутність справжнього російського комедійного репертуару. «Ревізор» і був тією п'єсою, яка хоч почасти заповнювала цей вакуум. На сцену були виведені «російські характери», висміяні «наші крутії».

У XVI столітті на українських землях західніше Дніпра господарювала польська шляхта. Частина української знаті прийняла католицтво, ополячилась, щоб зберегти і збільшити свої привілеї. Але простий люд завзято пручався, зберігав мову, віру, звичаї предків. Опорою всім тим, хто прагнув до незалежності, була Запорізька Січ - вільне козацтво, що оселилося у пониззі Дніпра на острові Хортиця.

М. В. Гоголь провів своє дитинство на Полтавщині, потім навчався в Гімназії вищих наук у Ніжині. На все життя зберіг він у душі любов до України, до її дивовижної природи, волелюбного народову. Живучи в Петербурзі, письменник часто згадує Україну. Вже будучи автором «Вечорів на хуторі біля Диканьки», він ще не впевнений, що художня література - його основна справа. І, може бути, схиляється стати вченим істориком.

У повісті відображена боротьба українського народу за свою незалежність в XVI-XVII століттях. В цей час на споконвічно українських землях господарювала польська шляхта, пригнічувала селян, брала з них непосильну данину. Часто на ці землі нападали турки, які забирали в полон українців, а потім продавали їх у рабство на ринках Малої Азії. Запорізькі козаки боролись і з польською шляхтою, і з турками. Боротьба за національну незалежність нерідко приймала форму боротьби за віру, за утвердження православної церкви.

На уроках літератури ми познайомилися з повістю М. В. Гоголя «Тарас Бульба». У цьому творі дуже цікаво розказано про героїчну боротьбу запорізьких козаків за незалежність своєї батьківщини. Найбільше в цій повісті мені сподобався Тарас Бульба.

Повість М. Гоголя «Тарас Бульба» вийшла в світ у 1835 році. Присвячена вона опису Запорізької Січі. Письменник не знаходив у сучасному йому житті яскравих героїчних характерів і тому звертається до часу боротьби українського народу за свою незалежність.

У повісті М. В. Гоголя яскраво показано життя Запорізької Січі, створені чудові образи козаків, у яких багато спільного, і в той же час кожен образ - неповторний. У головного героя повісті Тараса Бульби було два сини, Остап і Андрій. Вперше ми зустрічаємося з ними, коли юнаки, дужі молодці з квітучими, здоровими лицями, повернулися в рідну домівку, закінчивши навчання в київській бурсі.

У повісті «Тарас Бульба» М. В. Гоголь описує життя запорізьких козаків, їх боротьбу за свободу і незалежність. Одна з головних тем твору - тема вірності і зради. Серед козаків любов до рідної землі, вірність військовому обов'язку, почуття товариства рахувалися найважливішими якостями.

Чи не хочете поколядувати у Різдвяну ніч? Не знаєте, як це робиться? Прочитайте повість М. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом» і дізнаєтеся про ці народні звичаї.

Починаєш читати повість «Ніч перед Різдвом» і відразу потрапляєш у дивовижний світ гоголівських героїв. Події, що відбуваються в Диканьці, настільки захоплюють, що вже через кілька сторінок перестаєш розуміти, де правда, а де вигадка. Фантастичне і реальне так тісно переплітаються в житті героїв, що починаєш вірити у все, що відбувається.

Антон Антонович Сквознік-Дмухановський - городничий. Чин Антона Антоновича вже відрізняє його від жителів невеликого повітового міста. Відрізняє його від жителів і влада, якою він наділений і яку необмежено використовує: займається казнокрадством, постійно бере хабарі і т.д.

В маєтку Плюшкіна перш за все впадає у вічі вітхлість, спустошення. За описом Гоголя маєток Плюшкіна набуває зловісного характеру, мимоволі по спині пробігають мурашки.

Цікаво, а ви задумувались коли-небудь над тим, що для вас значить рідний край? Що це: місце, звідки хочеться скоріше втекти, щоб не бачити кожної зими чорного снігу, а влітку не знемагати від спеки, бо у ставку попередихали усі риби, і жаби перестали навіть кумкати - «чудова» екологія; або це місце, до якого ви все ж таки повертаєтесь знову і знову.

Озираючись навкруги, ми бачимо, скільки краси та дива містить в собі наша донецька природа. Але не лише природа є скарбницею нашого краю. Скільки багатства у нашому художньому дивосвіті! Він бере свій початок із сивої давнини, з Половецького поля.