Мабуть, не було у передреволюційній Росії такої людини, яка б не знала «Пісні про Буревісника» М. Горького. Цей твір є заключною частиною алегорії «Весняні мелодії» (перші два - «Пісня про чижа, який брехав..,» та «Пісня про Сокола»).

У двадцяті роки Олексій Максимович Горький інтенсивно працює. У цей період створено один із найкращих романів письменника «Справа Артамонових». У ньому Олексій Максимович воскрешає роки своєї молодості. Але це не було втечею від проблем сьогодення.

Ранні твори М. Горького відображають незавершеність його концепції світу і художньої творчості. У них він виступає як романтик, причому його романтизм поєднує в собі як традиційні, так і нові художні прийоми. "Реальний” світ для Горького не є естетичним об’єктом навіть в таких оповіданнях, як "Дід Архип і Льонька” або "Справа з застібками”.

Глибина і ніжність молдавської ночі, темрява лісу, де жарким вогнем спалахнуло серце Данко, моторошні акорди стихії, що розбушувалася, де "гордо майорить Буревісник, чорної блискавки подібний ". Романтичні образи М. Горького виростають з цього союзу фарб і звуків, вони чарують, змушуючи бути там, де відбувається дія, і тим, ким хоче бачити мене моє серце.

В історії російської культури чимало імен, відомих усьому світу. Серед них гідне місце займає ім’я М. Горького. Як художник, він збагатив світову літературу новими темами, сюжетами, конфліктами та образами. Серед творів Горького п’єса "На дні” займає особливе місце.

Роман "Життя Клима Самгіна” представляє собою щось виняткове за своєю насиченістю філософськими та суспільно-політичними ідеями. Задум цієї книги виник у Горького ще в 1907-1908 роках, коли буржуазна інтелігенція оголила своє обличчя, почалося повальне зрада нею революції.

У тисяча дев’ятсот другому році відбулася прем’єра п’єси "На дні”. Ця геніальна драма відразу звернула на себе загальну увагу. Про неї говорили, писали, її обговорювали, критикували. Це був воістину тріумф письменника.

Горький займає велике місце в житті кожного з нас. Він є представником нескінченно талановитого російського народу. Він любив і чудово знав Росію, мову свого народу, тому що спілкувався з людьми різних професій і світоглядів. Не було нічого, чим би письменник нехтував в цій країні і що б не побачив по-своєму, по-горьківська.

У ранніх романтичних творах Максим Горький вдається до випробуваного способу "розповідь у розповіді”. Автор слухає мудрого Надир-Рагім-Огли, старого кримського чабана, що розповідає йому легенди й казки, співаючого дивні пісні, а потім красивою мовою передає читачам почуте.

Героями ранніх творів Горького стають люди горді, сильні, сміливі, які поодинці вступають в боротьбу з темними силами. Одне з таких творів - оповідання "Стара Ізергіль”. Сюжет побудований на спогадах баби Ізергіль про своє життя і розказаних нею легендах про Ларрі і Данко.

Горький, Максим - літературне ім’я відомого письменника Олексія Максимовича Пєшкова. Народився в Нижньому-Новгороді 14 березня 1868 р. По своєму походженню Горький аж ніяк не належить до тих покидькам суспільства, співаком яких він виступив у літературі. Апологет босякування вийшов з цілком буржуазного середовища.

Кінець XIX - початок XX століття - це епоха гострих соціальних протиріч. У цей період М. Горький пише п’єси й оповідання, в яких він глибоко і яскраво показує всю сутність суперечностей капіталістичного суспільства.

У ранніх романтичних оповіданнях Максим Горький виразив своє відношення до життя і людей, свій погляд на епоху. Герої багатьох із цих оповідань - так звані босяки. Письменник зображує їх людьми сміливими, сильними духом.

Перша проблема п’єси - філософський спір про правду. Друга - що краще для мешканців нічліжки? 1) Брехня на спасіння Луки. 2) Правда Сатіна. Третя - брехня-якір, який тримає людей на "дні”. У п’єсі "На дні”. Горький показує людей, зломлених життям, приречених на загибель. Герої, їхній внутрішній світ розкривається не з вчинків, а з розмов.

Центральним образом романтичних добутків М. Горького раннього періоду є образ героїчної людини, готового до самовідданого подвигу в ім’я блага народу. До цих добутків ставиться оповідання "Баба Ізергіль”, яким письменник прагнув розбудити в людях діюче відношення до життя.