Роман І.С. Тургенєва відбив боротьбу двох соціально-політичних таборів, що зложилися в Росії до 60-м років XIX століття. И.С.Тургенєв відбив у романі типовий конфлікт епохи й поставив ряд актуальних проблем, зокрема, питання про характер і роль "нової людини”, діяча в період революційної ситуації в Європі 60-х років.

Вперше роман Тургенєва «Батьки і діти» вийшов у світ в 1862 році в журналі «Російський вісник». Жодний із творів Тургенєва не викликав настільки запеклих спорів. Критика стосовно «Батьків і дітей» зайняла позиції, іноді прямо протилежні один одному. Наприклад, критик Антонович звинуватив Тургенєва в тому, що його «роман є не що інше, як нещадна й руйнівна критика молодого покоління».

Роман Тургенєва «Батьки і діти» створювався в 60-х роках XIX століття. Цей час і зображений у романі. Як це відбувалося і у суспільному житті тієї епохи, в романі розвивається конфлікт між різночинською і ліберальною дворянською ідеологією. Різночинці-демократи - це молодь того часу, що повинна була прийти не зміну старшому поколінню дворян.

Як відомо зі спогадів письменника, прототипом І. був болгарин Катранов, студент філологічного факультету Московського університету. І. по-справжньому героїчна натура, він позбавлений егоїзму, все його життя повністю підпорядкована суспільним інтересам. Ніщо не може змусити його відступити від наміченої мети, навіть можливість особистої помсти він приносить в жертву спільній справі.

Роман І. С. Тургенєва «Батьки і діти» відобразив суспільну атмосферу, що склалася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася різночинська інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники.

Роман Тургенєва "Батьки та дiти” побачив свiт 1862 року. З того часу продовжує захоплювати читачiв своїми художнiми якостями, а полiтичнi, фiлософськi та естетичнi проблеми, якi зрушив письменник на його сторiнках, продовжують викликати безсумнiвну зацiкавленiсть.

Збiрка нарисiв «Записки мисливця», завдяки якiй iм’я I. С. Тургенєва стало широко вiдомим у лiтературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспiльний резонанс: гнiвний осуд з боку прибiчникiв крiпосництва i схвалення передовими колами росiйської iнтелiгенцiї.

І. С. Тургенєв відобразив у своєму романі «Батьки і діти» конфлікт, що виник між двома соціально-політичними таборами в Росії 60-х років XIX століття. Виразником ідей демократів-різночинців став Євгеній Базаров. Йому в романі протипоставлене ліберальне дворянство, найбільш яскравим представником якого є Павло Петрович Кірсанов.

Комусь може здатися, що Євгеній - черства, егоїстична людина. Але я так не думаю. У нього чимало позитивних якостей. Ну і що ж поганого в його нігілізмі, запереченні всіх прийнятих на віру «принципів»? Головний герой хоче все перевірити, про все дізнатися.

І. С. Тургенєв був характерним представником класичної російської літературної школи, що завжди ставила перед собою соціальні завдання й відігравала важливу роль у суспільному житті. Письменник по праву пишався своїми «Записками мисливця», видання яких сприяло скасуванню кріпосного права

Роман Тургенєва «Батьки і діти», що вийшов 1862 року, став не просто одним із кращих творів автора, а й одним із його романів, що найпалкіше обговорювалися та критикувалися. Причиною критики, різких висловлювань і звинувачень на адресу самого автора став створений ним образ головного героя - Базарова. Базаров - це герой інсаровського типу, який з’являється і діє тепер вже на рідній землі.

«Батьки і діти» - одна з вічних книг російської літератури і не тільки тому, що нові покоління читачів по-різному сприймають складну позицію автора, але і тому, що книга засвідчила вічний і неминучий для історії момент зміни поколінь, зіткнення ідей, паростків нового і не завжди зрозумілого. «Батьки і діти» створювалися в тривожну епоху підготовки і проведення селянської реформи 1861 року.

Життя І. С. Тургенєва, визначного російського письменника, проходило у найнасиченішу епоху Росії. Саме в цей період, на початку шістдесятих років XIX століття, у Росії зароджувався новий тип борця - різночинця-демократа, людини діла, що поривається до боротьби в ім’я зміни суспільного ладу Росії. Образ, який втілив у собі всі ці риси, створив І. С. Тургенєв у своєму романі «Батьки і діти».

Проблему батьків і дітей можна назвати вічною. Але особливо вона загострюється в переломні моменти розвитку суспільства, коли старше і молодше покоління стають виразниками ідей двох різних епох. Саме такий час в історії Росії - 60-і роки XIX століття - зображений в романі І. С. Тургенєва «Батьки і діти». Зображений у ньому конфлікт батьків і дітей виходить далеко за сімейні рамки - це суспільний конфлікт старого дворянства та аристократії і молодої революційно-демократичної інтелігенції.

Переді мною відомий вірш у прозі «Горобець», написаний І.С.Тургенєвим. У цій мініатюрі автор розповідає про те, як старий чорногрудий горобець рятує своє дитя від собаки мисливця.