О. Т. Твардовський – яскравий поетичний талант. Домінуюча риса його творчості – найвищий рівень цивільного занепокоєння в усіх без винятку життєвих ситуаціях. Щасливий той, хто «відвідав цей світ у його хвилини фатальні». Чим-чим, а «фатальними хвилинами» наша епоха не обділена.

Як полюбляють хлопчики гратися у війну! Ця традиційна гра виховує у них чоловічі якості: зброю треба брати до рук лише для захисту — себе, близьких, рідної землі.

Домінуюча риса його творчості - найвищий рівень цивільного занепокоєння в усіх без винятку життєвих ситуаціях. Щасливий той, хто "відвідав цей мир у його хвилини фатальні”. Чим-чим, а "фатальними хвилинами” наша епоха не обділена. Твардовський переконався в цьому на власному життєвому досвіді. Родом він зі смоленського села, із сім’ї, що пережила драму розкуркулювання й посилання.

В творчості Олександра Твардовського дуже яскраво представлена тема війни. Особливо в його поемі «Василь Тьоркін» А. Солженіцин писав про нього: «Але з часів фронту я відзначив «Василя Тьоркіна» як дивовижний успіх…

Творчість Твардовського цілком і повністю належить радянській епосі. Його доля – відбиття того суперечливого часу. Поет сполучив у собі віру в ідеали соціалізму із трагедією своєї сім’ї, віру в людину, у волю її духу.

Шкільний твір по поемі О. Т. Твардовського «Василь Теркін». Бій іде святий і правий, смертний бій заради слави – заради життя на землі. О. Т. Твардовський. Олександр Трифонович Твардовський написав видатний добуток про війну – поему «Василь Теркін».

Почуття зобов‘язання живих перед полеглими, неможливості забуття всього що було – основні мотиви військової лірики О. Твардовського. «Я живий, я прийшов з війни живий і здоровий. Але скільки я недораховуюся… скільки людей встигли мене прочитати й, може бути, полюбити, а їх немає в живих.