У категорії матеріалів: 12 | Сторінка 1 |
М.О. Некрасов став першим поетом, «ліру присвятив народу своєму», який оспівав у своїх творах народні страждання, «поставив на вигляд Росії образи її годувальників». Некрасов творив у той час, коли в житті народу наступив особливо важкий період: у п’ятдесяті роки настала криза самодержавно-кріпосницької системи, свавілля поміщиків і страждання народу досягли свого апогею.
|
У Росії відбувається посилений ріст капіталістичного виробництва. Виростають зловісні постаті нових експлуататорів: купців, фабрикантів, підрядників, фінансових ділків. «Народні заступники» першими піднімають голос протесту проти нелюдських форм експлуатації на фабриках і заводах, на будівництві залізниць.
|
«За слівце» протягом 20-ти років накопичував він матеріал для цієї книги, а потім 14 років працював над текстом твору. Підсумком цього колосального праці стала поема-епопея «Кому на Русі жити добре». «Щасливий народ?» - Це головне запитання, котре непокоїло поета все життя, стояв перед ним і при створенні поеми
|
Виріс М.О. Некрасов серед селянських дітей. Ніякі заборони батьків не могли удержати його від спілкування із сільськими дітлахами. Згодом проста мова, богатый і співучий, заворожливий нас своєю музикою, що був засвоєний сином поміщика в ярославському селі, став основним інструментом поета.
|
Некрасов працював над поемою більше 13 років. За цей час багато чого змінилося в поемі - від первісного задуму і до сюжету. Галерея сатиричних образів численних панів не була завершена, Некрасов залишив тільки попа і поміщика Оболдуєва
|
Кожний час народжує свого поета. У другій половині минулого століття не було поета популярніше, ніж М.О. Некрасов. Він не тільки співчував народу, але ототожнював себе із селянською Росією, потрясав серця сучасників картинами рабства й убогості, нотами щирого гіркого покаяння.
|
Тема Росії і стан російського селянства хвилювали багатьох письменників і поетів. Ще Пушкін показав важкий стан селянства в безправній і голодній Росії. Чітко зобразив ситуацію в Росії Лєрмонтов: «країна рабів, країна панів». Некрасов у своїй ліриці відбиває свій погляд на стан народу в сучасній йому Росії. Він насмілився глянути в очі правді й у весь голос заявити про страждання народу, про його безмежне терпіння і справжню шляхетність.
|
М. О. Некрасов належить до числа тих поетів, у творчості яких народна тема є основною і у чиїх добутках чітко сформульована цивільна позиція. «Я ліру присвятив народу своєму», - писав Некрасов, Він був не єдиним, хто так зробив. Наприклад, Тарас Шевченко, що вийшов із кріпосного середовища, також був народним письменником, але Некрасову стати їм було набагато складніше: він походив із дворянського роду, він повинен був завзято працювати, щоб зрозуміти селянина, просочити себе народним духом.
|
Поему «Кому на Русі жити добре» Некрасов задумав як «народну книгу». Він почав писати її в 1863 році, а закінчував смертельно хворим в 1877 році. Поет мріяв, щоб його книга була близька селянству. У центрі поеми - збірний образ російського селянства, образ охоронця рідної землі. Поема відображає мужицькі радості і прикрості, сумніви і надії, спрагу волі й щастя.
|
Поема «Кому на Русі жити добре» займає центральне місце у творчості Некрасова. Вона стала своєрідним художнім підсумком більш ніж тридцятирічної роботи автора. Всі мотиви лірики Некрасова розвинені в поемі, заново осмислені всі проблеми, що хвилювали, використані вищі його художні досягнення. Некрасов не тільки створив особливий жанр соціально-філософської поеми.
|
Творчість М.О. Некрасова становить цілу епоху в історії російської літератури. Його поезія була вираженням нового часу, коли на зміну класу, що йде, дворян у громадське життя країни прийшли різночинці. Для поета воєдино зливалися поняття Батьківщини й трудового народу - годувальника й захисника російської землі. Тому так органічно патріотизм Некрасова з’єднаний із протестом проти гнобителів селян.
|
У вірші М. Некрасова «Залізниця» намальована правдива картина будівництва залізниці між Москвою і Петербургом. А будувалася ця дорога в неймовірно важких умовах працею багатьох простих людей
|