У категорії матеріалів: 14 | Сторінка 1 |
«Володарі ваших дум грішать приказками, а головну забули, що насильно милим не будеш, і вкоренилися у звичці звільняти і ощасливлювати особливо тих, хто про це не просить. Напевно… я ще повинен благословляти вас і спасибі вам говорити за свою неволю, за те, що ви звільнили мене від сім’ї, від сина, від будинку, від справи, від усього, що мені дорого і чим я живий».
|
Мистецтво виникає серед буденності - цю істину Борис Пастернак запам’ятав ще з дитинства: йому поталанило з’явитися на світ у родині відомого художника та піаністки, тож він мав змогу переконатися, що насправді немає чіткого розподілу між світами звичайного життя та творчості.
|
Вона тихо переступила через поріг будинку й задумалася. Спустілий будинок, зблякли фіранки на вікнах, вся кімната в чорному кольорі. Катерина думала про своєму улюбленому, збіглому на війну, без нього будинок став похмурим, якимсь незатишним, і заходити в нього було боязно.
|
Завжди важко говорити по якомусь одному вірші у творчості будь-якого поета: він виразив себе у всьому, що написав. Але ще сутужніше говорити про поета, що збирався стати музикантом. Перебуваючи під впливом музики А. Н. Скрябіна, Борис Пастернак шість років серйозно займався композицією.
|
Біблія сама по собі багато значила для Б. Л. Пастернаку. В "Охоронній грамоті” він писав: "Я зрозумів, що, приміром, Біблія є не стільки книга із твердим текстом, скільки записний зошит людства, і що таке все віковічне”. Тому цікаві біблійні мотиви в його творчості.
|
Він починав свою діяльність у період великих революційних зрушень і сподівань, але незабаром побачив, як надії на соціалістичне реформування суспільства зазнали краху, як людина опинилася в полоні ідеологічних ілюзій, як насильство витіснило ідеї про майбутню свободу, рівність і братерство; Тому поезія Б. Пастернака - своєрідний психологічний літопис трагедії XX ст.
|
Поетичні твори читають, вивчають, але, на жаль, деякі люди поезії не розуміють і не цікавляться нею. Для того, щоб полюбити поезію, зрозуміти її, замало престо читати вірші. Треба цікавитись поетом як особистістю, відчувати час, у який писалися ці чи інші поетичні твори.
|
Колись Марина Цвєтаєва в запалі полеміки викликнула: «Де людина, яка до кінця зрозуміла Пастернака?» І сама ж пояснила: «Пастернак - це «тайнопис», «шифр». Хіба це не попереджувальний сигнал для таких, як я, для тих, хто відправляється мандрувати по морю, назва якого «Лірика Бориса Пастернака».
|
За що можна любити Батьківщину? Звичайно, це тема особлива: адже кожний любить Вітчизну своєю неповторною любов’ю. За що любив рідну землю такої гранично російський поет, як Єсенін? Мені здається, що насамперед за те, що оточувало його: поля, села, лісу, селян, а потім і місто, літературу, друзів, навіть шинки - словом, за все те, що входить у плоть і кров, стає частиною буття.
|
Серед численних віршів, які ладен читати й перечитувати постійно, вірші Б. Пастернака вражають спорідненістю з людством, із кожною людиною. Отож не випадково його вірші звучать філософськи: це роздуми про суть життя, про його закони.
|
Незвичайний початок роману: «Ішли і йшли й співали «Вічну пам’ять»… Кого ховають?.. «Живаго». Так, на протиставленні живого і мертвого, будується весь добуток Пастернака.
|
Поезія часто говорить про себе сама - вустами авторів. Ті або інші аспекти поетичного призначення залучають до себе увагу різних поетів. У російській літературі ця градація представлена великими її іменами, такими, як Пушкін, Лермонтов, Тютчев, Некрасов, Блок, Маяковський, Ахматова.
|
З початку свого творчого шляху Б. Пастернак був прибічником правди. Намагаючись запам’ятати найбільше точно, у всій складності та або інша мить життя, воно квапився втілити всю сум’яття вражень у віршах, іноді не піклуючись про те, щоб вони були зрозумілі.
|
Тема «людина і революція» хвилювала багатьох письменників XX століття. І це природно. Занадто великим виявився її вплив на людей, занадто багато було покалічених доль. Захвати, прокльони, апатія і розпач, спроби зрозуміти і прийняти, незважаючи ні на що.
|