У категорії матеріалів: 79 Сторінка 2


О. С. Пушкін показав у романі духовні пошуки кращих представників російського дворянства, відбив життя цієї соціальної групи у всьому її різноманітті й складності. В.Г.Бєлінський заслужено назвав цей добуток енциклопедією російського життя й найвищою мірою народним добутком.
Твір по повісті О. С. Пушкіна "Капітанська дочка”. Олексій Швабрін - один з героїв повісти "Капітанська дочка”. У Білогірську міцність цього молодого офіцера заслали за дуель, на якій супротивник Швабрина був убитий. При знайомстві Швабрина із Гриневым обертає на себе увага те, що Олексій ставиться до мешканців міцності із презирством і зарозумілістю.
Хоча О. С. Пушкін нічого і не писав спеціально для дітей, його твори вже за життя поета були популярними серед малих читачів. О. С. Пушкін був вихователем юнацтва. "Є завжди щось особливо благородне, лагідне, ніжне, благоухание й граціозне в усякому почутті Пушкіна”,- писав В. Г. Бєлін-ський. Поезія О. С. Пушкіна "допомагає чудовим образом виховувати в собі людину”.
О. С. Пушкін - не тільки оповідач, автор роману, але й один з героїв добутку. Це надає описуваним подіям незвичайну вірогідність, змушуючи читача повірити в реальність персонажів роману, як реальний образ його автора. Автор як персонаж надає роману незвичайний ліризм.
Щоразу перечитуючи «Онєгіна», потихеньку складаєш для себе образ іншого героя, який з’являється як відображення у дзеркалах позаду своїх героїв. Це образ автора.
Головний герой роману - молодий поміщик Євгеній Онєгін - це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онєгін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький пан, не звертав на сина уваги, доручивши його «вбогим» гувернерам.
У романі «Євгеній Онєгін» зображена багата російська географія - від столиць до провінції, від столичного паркету до сільського кладовища - яскраві картинки, намальовані точним і легким пушкінським словом. Тут і Петербург, і Москва, і село, і дворянська садиба.
Який чарівний роман О. Пушкіна «Євгеній Онєгін»! Як багато дізнаєшся з йогого рядків - про життя суспільства дев’ятнадцятого століття, про стосунки людей, природу, бали, навіть про театр! Театр завжди був улюбленим місцем Пушкіна, для нього він написав свої славетні «Маленькі трагедії», переписавши кілька всесвітньо відомих історій про почуття, що правлять світом - кохання, смерть, ненависть, гроші…
200 років минуло від дня народження генія російської літератури, всіма улюбленого поета Олександра Сергійовича Пушкіна. Хочеться знову й знову вертатися до пушкінського слова і його чудовому роману у віршах "Євгеній Онєгін”, де представлений молодь 20-х років XIX століття.
Загальновiдомо, що Олександр Сергiйович Пушкiн завжди цiкавився iсторiєю свого народу, а в останнi роки життя вiн написав декiлька прозових творiв на iсторичнi теми. Один iз них - повiсть «Капiтанська донька», в якiй зображено повстання росiйських, башкирських селян та уральських козакiв наприкiнцi ХVII сторiччя пiд керiвництвом Омеляна Пугачова.
Кожний письменник у своїх добутках ставить споконвічне запитання: у чому сенс життя, і намагається відповісти на нього. А. С. Пушкін у своєму романі "Євгеній Онєгін” теж шукав відповідь на це питання. У вираженні думок і почуттів поета величезна роль належить персонажам роману.
Відомий російський поет, лірик, казкар, який першим наважився ввести народну російську мову на сторінки «високої літератури». У центрі уваги поета — історія власного народу, призначення і місія покоління, до якого належав сам поет.
Я тисячами душ живу в сердцах Всех любящих, и, значиш, я не прах, И смертное меня не тронет тленье. Макіавеллі. Читаючи вірш О. С. Пушкіна «Я памятник себе воздвиг нерукотворньїй…», мене найперше вражає дар передбачення, дарований усім великим поетам. Адже вірш написано 1836 року, коли поету залишалося жити менше року.
Білогірська міцність перебувала вдалечині від тодішніх культурних і політичних центрів, однак і до її докотилася хвиля пугачевского бунту. Невеликий гарнізон прийняв нерівний бій. Міцність упала. Омелян Пугачов учиняє свій "імператорський” суд, тобто безжалісно розправляється з беззбройними людьми.
Колись Федір Михайлович Достоєвські сказав: «Краса врятує мир». У нашій сучасній дійсності, у важких умовах матеріального життя людина повинен знайти точку опори, щоб не впасти духом не скотитися в прірву побутових безладь не замкнути в самому собі. Але де шукати красу?

Айтматов Ч.Т. [11] Астаф'єв В.П. [8] Ахматова А.А. [17]
Блок О.О. [24] Булгаков М.О. [29] Бунін І.О. [15]
Васильєв Б.Л. [6] Гончаров І.О. [15] Грибоєдов О.С. [8]
Достоєвський Ф.М. [11] Єсенін С.О. [22] Купрін О.І. [18]
Лермонтов М.Ю. [81] Максим Горький [24] Маяковський В.В. [8]
Некрасов М.О. [12] Островський О.М. [12] Пастернак Б.Л. [14]
Платонов А.П. [10] Пушкін О.С. [79] Салтиков-Щедрін М.Є. [14]
Твардовський О.Т. [7] Толстой Л.М. [56] Тургенєв І.С. [28]
Тютчев Ф.І. [8] Цвєтаєва М.І. [12] Чехов А.П. [47]
Шолохов М.О. [9] Шукшин В.М. [9] Інші російські автори [126]