У повісті "Дитинство” М. Горький розповів про свої дитячі роки, у яких чи не головне місце займала його бабуся. Чудна, дуже повна, з великою головою, з величезними очима, пухким червонуватим носом. У житті хлопчика бабуся з’явилася, коли вмер його батько, і до кінця своїх днів вона завжди була поруч.

У ній представлені люди, кинуті на саме дно життя. Вони кинуті туди суспільством, в якому одні, маючи все, володарюють, вважають себе господарями життя, а інші не мають нічого і стають в’язнями своєї нещасливої долі.

Наприкінці 90-х років XIX століття читач був вражений появою трьох томів «Нарисів і оповідань» нового письменника - М. Горького. «Великий і оригінальний талант» , - таке було загальне судження про нового письменника і його книги.

Максим Горький відомий нам як класик пролетарської літератури. У його творчості знайшли відбиття реальні події початку XX сторіччя, що потрясли Росію і увесь світ. Співак революції, М. Горький увійшов в історію літератури не тільки як реаліст.

На мій погляд, із всіх ранніх творів Максима Горького оповідання «Стара Ізергіль» саме романтичне і поетичне. Його герої - сміливі, сильні духом люди. На їхньому прикладі письменник міркує про добро і зло, про зміст і мудрість життя. Дуже цікава і побудова оповідання.

Ранні добутки М. Горького розкривають основи світогляду молодого письменника, його філософської думки, його розуміння людини й людських якостей. Центральним образом романтичних добутків цього періоду є образ героїчної людини, готового до самовідданого подвигу в ім’я народу.

Порівнюючи роботу письменника над романом і п’єсою, Горький зазначав, що, "пишучи роман, письменник користується двома прийомами: діалогом і описом. Драматург користується тільки діалогом. Він, так би мовити, працює голим словом …”.

Раніше або пізніше перед кожною людиною встає питання - навіщо жити? І кожний вирішує його по-своєму. Люди різні. Тому одні відкидають це питання, занурюючись у суєту і пошук матеріальних благ, інші мучаться.

Дія п’єси «На дні» відбувається у похмурому напівтемному підвалі, схожому на печеру з низькою стелею, де темно, немає простору і важко дихати. Тут зібралися злодії, жебраки, каліки - всі, хто був викинутий з життя, різні за своїм звичкам, життєвому поведінки, минулого долі, але однаково голодні, змучені і нікому не потрібні.