Oбраз Базарова

Роман І.С. Тургенєва відбив боротьбу двох соціально-політичних таборів, що зложилися в Росії до 60-м років XIX століття. И.С.Тургенєв відбив у романі типовий конфлікт епохи й поставив ряд актуальних проблем, зокрема, питання про характер і роль "нової людини”, діяча в період революційної ситуації в Європі 60-х років. Виразником ідей революційної демократії став Євгеній Базарів, герой, що протипоставлений у романі ліберальному дворянству. Образ Базарова займає центральне місце в композиції роману. З 28 глав лише у двох не з’являється Базарів, в інших - він головна діюча особа. Всі основні особи роману групуються довкола нього, розкриваються у взаєминах з ним, різкіше і яскравіше оттеняют ті або інші риси його особистості, підкреслюють його перевага, розум, щиросердечну силу, свідчать про його самітність у середовищі повітових аристократів.

Нагадаємо, що герой епохи 60-х років був різночинець- демократ, переконаний супротивник дворянсько-кріпосницького ладу, матеріаліст по світогляду, що пройшов школу праці й позбавлень, самостійно мислячий і незалежний. Саме такий Базарів у зображенні авторО. Сюжет роману будується на зіткненні Базарова з миром аристократів. Тургенєв відразу ж показує, що Базарів - демократ, різночинець, людина праці - далекий аристократичному етикету й умовностям. У зіткненні з "барчуками проклятими” його вигляд розкривається повністю. У романі широко використовується прийом контрасту: Базарів протипоставлений Павлові Петровичу, аристократизм одного - демократизму іншого. Послідовність, переконаність, воля й цілеспрямованість Базарова контрастують із роздвоєністю Аркадія, з його випадковими переконаннями, м’якотілістю й відсутністю усвідомленої мети.

Саме в зіткненні з різними персонажами, протипоставленими йому, розкриваються чудові риси Базарова: у суперечках з Павлом Петровичем - зрілість розуму, глибина суджень і непримиренна ненависть до барству й рабства; у взаєминах з Аркадієм - здатність залучати на свою сторону молодь, бути вчителем, вихователем, чесність і непримиренність у дружбі; у відношенні з Одинцовій - уміння глибоко й по-справжньому любити, цілісність натури, сила волі й почуття власного достоїнства. Головне місце в композиції роману займають сцени суперечок. Герої Тургенєва розкривають свій світогляд у прямих висловленнях, у зіткненнях зі своїми ідейними супротивниками. Базарів - натура незалежна, що не відмінюється ні перед якими авторитетами, а все суду думки. Типовий для шестидесятників і інтерес Базарова до природничих наук, хоча ні кар’єру вченого, ні кар’єру лікаря не стали б його долею. Тургенєв проводить свого героя через ряд випробувань (а це взагалі типово для романів Тургенєва).

Він випробовує Базарова спочатку любов’ю, потім і смертю. Тургенєв як би з боку спостерігає за тим, як поводиться його герой у цих ситуаціях. І якщо любов до Одинцової, жінці розумної, гордої, сильної, під стать самому Базарову, перемагає принципи нігілізму (адже Базарів називав любов "нісенітницею”, презирливо ставився до ідеальних, романтичних почуттів, визнавав любов тільки фізіологічну: "Подобається тобі жінка, так візьми її!” Сам же, закохавшись, раптом відчув романтика в самому собі), те в передсмертній сцені Базарів вірний своїм ідеалам до кінця, він не зломлений, гордо дивиться смерті в очі. Багато критиків уважають цю сцену найдужчої, живий і зворушливої. Тому що саме тут розкривається це "грішне, що бунтує серце” до кінця.

Смерть Базарова по-своєму оправданна. Як у любові не можна було доводити Базарова до "тиші блаженства”, так і в його передбачуваній справі він повинен був залишитися на рівні ще не реалізованих, виношуваних і тому безмежних прагнень. Базарів повинен був умерти, щоб залишитися Базаровым. Скільки б не було критичних статей із приводу героя "Батьків і дітей”, і як би не трактувався образ Базарова, найкраще сказав про своєму "самому улюбленому дітищі” сам автор: "Я хотів зробити з нього особа трагічне… Мені мріялася фігура похмура, дика, більша, що наполовину виросла із ґрунту, сильна, злісна, чесна - і все-таки приречена на погибель, тому що вона все-таки коштує ще напередодні майбутнього”


Матеріали схожої тематики:


Айтматов Ч.Т. [11] Астаф'єв В.П. [8] Ахматова А.А. [17]
Блок О.О. [24] Булгаков М.О. [29] Бунін І.О. [15]
Васильєв Б.Л. [6] Гончаров І.О. [15] Грибоєдов О.С. [8]
Достоєвський Ф.М. [11] Єсенін С.О. [22] Купрін О.І. [18]
Лермонтов М.Ю. [81] Максим Горький [24] Маяковський В.В. [8]
Некрасов М.О. [12] Островський О.М. [12] Пастернак Б.Л. [14]
Платонов А.П. [10] Пушкін О.С. [79] Салтиков-Щедрін М.Є. [14]
Твардовський О.Т. [7] Толстой Л.М. [56] Тургенєв І.С. [28]
Тютчев Ф.І. [8] Цвєтаєва М.І. [12] Чехов А.П. [47]
Шолохов М.О. [9] Шукшин В.М. [9] Інші російські автори [126]