«У щастя немає завтрашнього дня ...» Чи згодні ви з цим? (За повістю І. Тургенєва «Ася»)

Що таке щастя? Кожен його розуміє по-своєму. Але всі сходяться на думці, що любов - це щастя. Немає на світі людини, який не хотів би знайти щастя. І кожний прагне до нього, сподіваючись, сумніваючись, боячись помилитися. Воно ж, як казкова жар-птиця, - іноді незбагненно і недосяжно. Якщо знайдеш його - треба міцно-міцно тримати, інакше - відлетить! І часом буває одного життя замало, щоб знову відшукати його.

Усміхнулося щастя і героєві повісті І. С. Тургенєва «Ася», пану М. М. Його полюбила добра, ніжна, розумна, хоча і трохи своєрідна дівчина. Любов, ніжність, щастя вселились для неї в єдиному пориві. Ася призналась у своєму коханні пану М.М. Але її обранець не зміг оцінити її, не зміг зрозуміти душі цієї безпосередньої дівчини. Може, він просто злякався щастя, яке раптово звалилося на нього? Не був морально готовий до нього? А може, побоявся відповідальності? Своєю нерішучістю він відштовхнув Асю. Не можна сказати, що М. М. не любив Асю. Я думаю, що він любив її. Але якщо Ася кинулася в любов, як у вир, то М.М. усе роздумував, зважував, відкладав на завтра. Розмовляючи з братом Асі - Гагином, він хотів сказати йому, що просить руки його сестри, проте вирішив, що краще сказати про це пізніше. «До завтра, - подумав я, - завтра я буду щасливий», - говорить він. Бідний, він не знав, що «у щастя немає завтрашнього дня, у нього немає і вчорашнього; воно не пам'ятає минулого, не думає про майбутнє, у нього є тільки сьогодення». Ось це справжнє і треба було не упускати, берегти і цінувати, чого, на жаль, не зміг зробити пан М.М.

Так, у щастя дійсно немає завтрашнього дня, якщо живеш серцем, не оцінюючи рассудочно кожен свій крок до щастя. Я говорю не про нерозсудливість, а про те, що розум повинен бути в ладу з серцем. А ось цього у героя повісті І. С. Тургенєва як раз і не було. Тому він, відкладаючи щастя на завтра, і упустив його.

Драма людини, приреченої на самотність (за повістю І. С. Тургенєва «Ася») ПЛАН

I. Тема повісті І. С. Тургенєва «Ася». (У центрі повісті - відбулася історія кохання.)

II. Пан М.М. - головний герой повісті. (Багатий молодий чоловік, безцільно мандруючий по Європі, зустрічає на одному з свят в невеликому німецькому містечку своїх співвітчизників - молодого чоговіка на прізвище Гагин і його сестру Асю.)

1. Ася - «маленька рафаелевська Галатея». (Дівчина з першого погляду сподобалася пану М.М. У ній було щось загадкове, особливе.)

2. Знайомство молодих людей переростає в дружбу. (Спостерігаючи за дівчиною, М.М. приходить до висновку, що Ася зовсім не походить на дворянську панночку, підозрює, що вона, можливо, не сестра Гагіна.)

3. Пан М.М. дізнається історію Асі. (Виясняється, що вона була позашлюбною дитиною дворянина - батька Гагіна і простої селянки. Вмираючи, батько Гагіна просив його піклуватися про сестру.)

4. Зближення Асі і пана М.М. (Ася і М.М. часто зустрічалися, і пан М.М. навіть радів їх зближенню. У нього «немов крила виросли».)

5. Побачення М.М. з Асею. (Герой вирішує, що женитися на Асі він не може. М.М. назавжди розлучається з дівчиною.)

6. Від'їзд Гагіна. (Таке рішення прийняв брат Асі, щоб позбавити її від душевних мук. М.М. довго шукав Гагіна в різних містах, проте знайти не зміг.)

7. Тяжке каяття і самотність героя. (Пан М.М. намагався втішити себе тою думко, що він всерівно не був би щасливий з нею, але жодна із зустрінутих ним жінок не принесла йому щастя. І він, тяжко каючись, змушений був на самоті доживати свої роки.)

III. «У щастя немає завтрашнього дня ...» (Любов М.М. закінчується трагічно. Розплатою за зраду самому собі йому служать самотність і гіркі спогади про нездійснене кохання та щастя.)