Тема вірша - призначення людини, його зрілий погляд на прожите життя, її осмислення. Перед ліричним героєм постає проблема догляду юності, і він не хоче з цим погоджуватися, але все-таки він приходить до вирішення змиритися з втратою минулого.

В основі вірша лежить антитеза, поет використовує її для передачі сенсу, протиставляючи весняні яблука до осіннього золота в’янення, тобто дитинство і зрілу життя. Він постійно заперечує можливість повернення у дитинство, він не хоче про нього пам’ятати, щоб не було боляче в душі, особливо це видно в першому рядку. У вірші стільки протиріч, що воно стає нудотним, поет йде проти своїх почуттів, відчуттів, любові до прожитим рокам, але в нього нічого не виходить, адже він не може обдурити сам себе.

Роль заперечень у першій і в другій строфі несе в собі хворобливу втрату дитинства і прихід дорослого життя («Я не буду більше молодим», «Серце, ти тепер не так будеш битися», «І країна березового ситцю / Не заманить більше шлятися босоніж »). А найголовніше, що поет сам намагається забути минуле («Не шкодую, не кличу, не плачу»).

Особливого звучання насеет третя строфа. Тут Єсенін намагається кричати в слід минулому («Дух гуляща! ти все рідше, рідше / расшевелівает полум’я вуст »), але розуміє, що старий і каже:« О, моя втрачена свіжість ».

У четвертій строфі ми вже бачимо трагізм, поет став сумніватися в своє чудесне минулому, кажучи:« Життя моє? иль ти приснилася мені? » Тут же з’являється рожевий кінь, що несе символічний сенс, навіть важко сказати, рожевий кінь: це пробуджуюче, юне начало, а можна пояснити як символ заходу й зів’янення в ранній ранок - то є своєрідна антитеза.

П’ята строфа несе філософські роздуми поета, в яких він розкриває читачеві сенс життя, що немає нічого страшного в старінні і в’яну, і каже: «Будь же т навіки благословенне, / Що прийшло процвесть і померти».

Загальний настрій твору - умиротворення, монотонність, неспішність, розмірене розповідь сприяє подальших роздумів читача, дозволяє додумувати, співвідносити зі своїм світоглядом на цінності життя.