Природа у творчості М. М. Пришвіна
Життя Пришвіна було типове для російської людини, що пережив три війни й революцію. Доля М. М. Пришвіна - це характерна доля російської людини саме тому, що майже завжди щире життя його проходить у тіні. Вона ніколи про себе не заявляє голосно й у той же час є присутнім щомиті в слові письменницькому. Кожна фраза, навіть кожне слово в Пришвіна, як у віршах, несе більше значеннєве навантаження. Це така мудра поезія в прозі. У ній немає повчань, але їсти рідне цнотлива увага до всьому, і до людини насамперед: ти голодний - я тебе нагодую, ти самотній - я тебе полюблю. Усе в письменника - мир, природа, людина - у загальній сукупності й становить красу життя, яку необхідно відстоювати, борючись зі злом у будь-яких його проявах. Саме цій темі було присвячене казка-минуле "Комора сонця”. У ній ми зустрічаємо знайомі прикмети народної російської казки, починаючи від казкового пейзажу, розмов птахів, тварин і кінчаючи щасливою розв’язкою з перемогою добра над злом. І в той же час - це повість, що розширює наші знання про життя. Читаючи цю книгу, ми довідаємося про бондарне ремесло й про цілющі властивості журавлини, про значення лісу для людини й про те, як мисливець улаштовує облави на вовків, і які звички в зайця й лисиці, у вовка й у тетерева, чому треба, особливо на болоті, триматися твердої стежки й що собою представляють більші торф’яні болота. Багато чого, про що пише у своїх творах Пришвін, не фантазія. В основу всього його творчості покладені дійсні події, власні спостереження й враження. "Ніде у світі немає такої чудової мови, як росіянин, - писав Пришвін. - От візьми, наприклад, слово "Батьківщина”. Скільки слів з тим же коренем: батьківщина, рід, родичі, рідний, джерело, джерельце, родинний, родинне увага…” Пришвін - один зі головних письменників. Він ні на кого не схожий - ні в нас, ні у світовій літературі. Гіркий про нього писав: "У жодного з російських письменників я не зустрічав, не почував такого гармонічного сполучення любові до Землі й знання про неї, як бачу й почуваю це у Вас”. І ще: "Відмінно знаєте Ви ліси й болота, рибу й птаха, трави й звірів, собак і комах, дивно багатий і широкий мир, пізнаний Вами”, Слово Пришвіна незвичайно сучасно, особливо в трагічні моменти нашого життя, на переломі, хоча здається, що творчість Пришвіна досить благополучно: писав він про природу й відомий як співак природи, але думати так - те ж саме, що, входячи в ліс, бути впевненим, що він тільки для відпочинку й призначений. Але ж життя природи йде по своїх мудрих глибинних законах. Для риби потрібна чиста вода - будемо охороняти наші водойми. У лісах, степах, горах різні коштовні тварини - будемо охороняти наші ліси, степи, гори. Рибі - вода, птахові - повітря, звірові - ліс, степи, гори. А людині потрібна батьківщина. І охороняти природу - значить охороняти батьківщину. Творчість Пришвіна - це як що заново народжується, знову почутий нами дзенькіт, що йде зараз усе ширше й ширше. У таку важку годину нашого життя слово Пришвіна звучить усе голосніше й голосніше. Він пережив найтяжкі історичні катаклізми й все-таки служив вічному.
| |
| Матеріали схожої тематики:
|
