Якою мені відкрилася лірика Пушкіна
Тому, що в пушкінських ліричних творах показані ті почуття, прагнення, які завжди будуть: в будь-якому столітті, в будь-якій епосі будуть жити в людині, хвилювати її. Це прагнення до свободи, незалежності ... Це віра в щось світле, в те, що зробить життя кращим ... Це надія ..., незважаючи на всі біди, жалі, незважаючи на безвихідність і пригніченість ... У ліриці Пушкіна ми відчуваємо затаєну печаль, але це печаль, наповнена світлою думкою про життєву силу, яка завжди допоможе подолати всі перешкоди, що зустрічаються на «дорозі життя». Це і любов ... Смуток і любов ..., туга і любов ... Навіть якщо навколо печаль, ненависть, засмучення, серце все одно «горить і любить через те, що не любити воно не може». Вогник любові завжди тліє в душі, в серці людини, тліє і в пушкінських віршах ... Адже без любові світ тужливий і безбарвний. Саме любов розфарбовує світ в різні кольори, любов робить людину щасливою, змінює його життя ... Тому серце не може не любити. У пушкінської ліриці є прагнення до гармонії, прагнення до щастя ... Це лірика, пронизана світлої думкою про життя, лірика, в якій завжди чути голос віри, надії, любові.
| |
Матеріали схожої тематики:
|