I. Тема оповідання.

Дорослий чоловік і дитина, їх непрості відносини.

II. Жагуче бажання дитини проникнути в таємничий світ знань.

(Женя прокинувся з новою мрією, яка захопила його душу. Йому хотілося якомога швидше навчитися читати, малювати, писати цифри. Це бажання було настільки сильним, що хлопчик невпинно смикав дядька, якому в цей момент не хотілося займатися з дитиною. Тоді ця невгамована жага знань вилилася в буйство, яке викликало незадоволення дорослих.

III. Ставлення дядька до поведінки племінника.

Тільки через роки дорослий зрозумів, як боляче він поранив хлопчика своєю відмовою. А тоді він вважав, що «не треба балувати дітей». І, набравшись терпіння, розігрував «роль спокійного і розважливого». Коли ж терпець урвався, дядько, з насолодою шльопнувши дитину, виштовхав його з кімнати. Великій людині стало не по собі від горя маленького, але примирення відбулося не відразу. Дорослий витримував характер ще якийсь час.

IV. Поведінка мами і бабусі під час сварки.

Мама бачила в поведінці сина тільки зовнішню сторону. Їй було ніяково за його буйство. Бабуся в душі співчувала онукові, у неї тремтіли губи, брови. «Її серце рвалося в дитячу кімнату», але, в «догоду» дядькові й мамі, вона не рішалася відкрито висловити свої почуття.

V. Чому вчить розповідь І. Буніна «Цифри»?

Розповідь вчить дорослих бути терплячими, уважніше вдивлятися у світ дитини, бути більш серцевими по відношенню до маленької людини, яка залежить від них.