Ліричний герой О. Блока (варіант 2)

Ім’я Олександра Олександровича Блока тісно зв’язано у свідомості читачів із символізмом. Це літературна течія, яка прийшла у Росію із Західної Європи на рубежі XIX і XX століть, збагатившись досягненнями російської віршованої традиції, дала літературі безліч чудових добутків, серед яких поезія Блока. Образи, створені ним, займають особливе місце. Своєрідність позиції поета багато в чому виявилася у перші роки його творчості. Характерний щодо цього вірш «Фабрика». З одного боку, звертання поета-символіста до реальності, до соціальної тематики вже говорить само за себе. З іншого боку, символіка вірша також досить показова. Вірш малює три образи: тих, що зібралися у воріт людей, когось недвижного, чорного, і, нарешті, ліричного героя, що говорить: «Я бачу все з моєї вершини…». Знаходження на вершині - це як би навчальна крапка творчості самого поета, з якої він ішов разом зі своїм ліричним героєм до реалізму. Ранні вірші Блока пов’язані з образом Прекрасної Дами. Його розкриттю і збагненню поет присвятив цілий цикл віршів. Перед читачем відкривається особливий світ закоханої людини, закоханого поета (адже не секрет, що цей цикл був присвячений Любові Дмитрівні Менделєєвій, дружині поета). Поет схиляється перед ідеалом краси і жіночності та відчуває себе лицарем, що віддає життя служінню своїй Дамі. У вірші «Входжу я у темні храми…», приводом для створення якого стала зустріч Блока з Л. Д. Менделєєвою і Ісаакієвьскому соборі, перед ліричним героєм з’являється образ, який можна зрівняти з пушкінською Мадонною. Це «найчистішої принадності найчистіший зразок». Ліричний герой цього періоду творчості Блока - романтик, для якого кохання - вища цінність.

Спосіб-символ одержав інше висвітлення у вірші, що став символом самого поета, - «Незнайомка». Тему цього вірша можна визначити наступною фразою: ідеал приходить у зіткнення з відразливою реальністю. Цю подвійність поет відбив і у композиції добутку: він ділиться на дві частини. Перша частина пронизана настроєм очікування «друга єдиного» - мрії, ідеальної Незнайомки. Але місце зустрічі з нею - трактир. Уміло нагнітаючи описом пейзажу, використанням звукового ряду відчуття вульгарності що відбувається, автор мотивує стан ліричного героя. Поява Незнайомки у другій частині на час перетворює дійсність для героя, що в художньому плані виражається у зміні всіх оцінних епітетів, образів природи на протилежні. Вони як би освітлені з іншої сторони. Підсумок же - повернення у реальний світ, неможливість сховатися у забутті. Єдине можливе - продовжувати його:

«Ти, право, п’яне чудовисько, я знаю - істина у вині».
У цьому вірші проявляється тонкий психологізм у розкритті образа ліричного героя, зміна його станів дуже важлива для Блока. Розробка подібних образів у малій віршованій формі все-таки не давала можливості повно розкрити їхній внутрішній світ, еволюцію в часі. Це вдалося зробити у поемі «Солов’їний сад». Основа сюжету цієї поеми - неминучість повернення ліричного героя зі світу солодких мрій і любові у реальність. Герой знаходить нове, загальнолюдське значення. Так, багато образів поеми мають біблійне звучання. На ослу їхав Ісус, щоб указати праведний шлях, істину. Господарка саду - це Єва. Сад і інший світ розділені тільки огорожею, але, увійшовши в нього, ліричний герой втрачає своє місце у тому житті, куди він потім неминуче повинен повернутися. У поемі вирішуються філософські проблеми: вибору життєвого шляху, любові. Герой збагачений новим знанням, але він і спустошений безтурботним щастям.

Спустошений життям, з нелегкою долею людина - герой вірша «Про доблесті, про подвиги, про славу». Це вірш автобіографічний. Адже незадовго до його створення Блока покинула дружина. Тому стає ясний нерозривний зв’язок ліричного героя із самим поетом. У кожному його вірші цей образ несе не тільки конкретне ліричне навантаження, але і стає провісником загальнолюдських ідей, вічних цінностей. Але Блок не йде і від конкретних, реальних подій. У синтезі реального та ідеального, у відбитті внутрішнього світу поета у всій його глибині і складається сутність ліричного героя. Він повністю відбив еволюцію поета, при цьому сам багаторазово змінюючись.


Матеріали схожої тематики:


Айтматов Ч.Т. [11] Астаф'єв В.П. [8] Ахматова А.А. [17]
Блок О.О. [24] Булгаков М.О. [29] Бунін І.О. [15]
Васильєв Б.Л. [6] Гончаров І.О. [15] Грибоєдов О.С. [8]
Достоєвський Ф.М. [11] Єсенін С.О. [22] Купрін О.І. [18]
Лермонтов М.Ю. [81] Максим Горький [24] Маяковський В.В. [8]
Некрасов М.О. [12] Островський О.М. [12] Пастернак Б.Л. [14]
Платонов А.П. [10] Пушкін О.С. [79] Салтиков-Щедрін М.Є. [14]
Твардовський О.Т. [7] Толстой Л.М. [56] Тургенєв І.С. [28]
Тютчев Ф.І. [8] Цвєтаєва М.І. [12] Чехов А.П. [47]
Шолохов М.О. [9] Шукшин В.М. [9] Інші російські автори [126]