Картини рідної природи у віршах О. Блока
Олександр Блок любив рідну природу і оспівував її у своїх віршах. Вона для поета «розкішна воля», «прекрасна сторона», де цвітуть «і конюшина пишна, і невинна волошка». Літні місяці О. Блок проводив в мальовничому підмосковному маєтку Шахматово. Все, що він бачив, чув, відчував, знайшло відображення в його віршах. Проникливо і зворушливо розповідає поет про літні вечори: Завмирає вдалині сумна пісня жниці. Ні вітерець, ні крик птиці - ніщо більше на порушує тиші. Хочеться забути про «всі турботи і печалі» літнього дня і, розчинившись в ночі, помчати в «лугові далі», які так таємничі й загадкові. У вірші О. Блока «Гроза пройшла ...» всього чотири рядки. Гроза пройшла, а гуркіт грому все ще нагадують про неї. На траві, переливаючись, тремтять «прозорі сльози», котрі «виплакав» дощ. А гілка білих троянд, пригорнувшись до вікна, хоче поділитися з тобою своїм ароматом. «Залиш турботи назавжди», - радить поет у вірші «Сопілка заспівала на мосту ...». Послухай, як грає сопілка, як співає під мостом вода, помилуйся квітучою яблунею, зеленою зіркою і не думай ні про що погане. Адже ти Такої прозорої глибини Не бачив ніколи ... Такої глибокої тиші Не чув ніколи ... Вірші О. Блока про природу приваблюють своєю щирістю, проникливістю. У них відчувається душа поета - людини, яка розуміє і цінує красу навколишнього світу.
| |
| Матеріали схожої тематики:
|
