Вивчаючи західноєвропейську літературу доби Просвітництва в 9 класі, проводячи літературні паралелі, не можна не згадати в шкільній аудиторії ім’я великого українського просвітителя, філософа й письменника Григорія Савича Сковороди

Значну частину літературної спадщини Г. Сковороди складають байки. Сковорода був автором першої в українській літературі збірки байок. Зразки цього жанру зустрічались і до нього, але лише він глибоко осмислив і повно розкрий потенціальні можливості байки як літературного жанру в плані зображення суспільного життя.

Мандрівний філософ сказав: "Світ мене не впіймає”. Відтак вони доходять висновку, що таки не впіймав, бо не вдалося ні царям, ні панам, ні ченцям за почесті і кар’єру купити розум, честь та волю Г. С. Сковороди. Щастя митець вбачав не в багатстві і славі, а в житті за совістю і власним серцем. Тому у притчі "Вбогий Жайворонок” навчає судити про людину не за обличчям, а за розумом і серцем, бо "… всему міру главою и источником єсть сердце…”

Афоризм – це лаконічний вислів, що виражає глибоку узагальнену думку. Творчість Григорія Сковороди пересипана афоризмами, неначе перлами. Це свідчить про те, яким видатним, глибоким філософом був він. Тим паче, що більшість цих афоризмів належать перу самого мислителя. Вони є однією з найбільших цінностей індивідуального стилю письменника.

Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди З припорошілими саквами, Що до цілющої води Простує, занедбавши храми. М. Рильський. Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в с. Чорнухах на Полтавщині. Походив з козацького роду. Здобувши початкову освіту, вступив до Київської академії.

Григорій Савич Сковорода - оригінальний мислитель і письменник, виразник ідей гуманізму та селянського просвітництва.

Значення творчості Григорія Сковороди для сучасної культури незаперечне. Унікальна постать української культури була наново «відкрита» ще в 1920-і роки! коли святкується двохсотліття з дня народження філософа й з’являється низка художніх творів, присвячених українському мислителеві. У 1920-і роки швидкий темп існування перенаселених міських кварталів «розмиває» у свідомості мешканців традиційні цінності. Все більше людей охоплені ностальгією за гармонійним минулим.

Григорій Сковорода народився на Полтавщині у 1722 році в родині малоземельного селянина з козаків. Вчився Гриць у сільського дяка, прекрасно співав, був першим співаком церковного хору. На шістнадцятому році життя разом із кобзарем пішов мандрувати до Києва.

Григорій Сковорода став першим українським байкарем, створивши тридцять алегоричних байок. Алегоричних, тому що головна абстрактна ідея передається за допомогою яскравої образності. Мова байок лаконічна та влучна. З них Сковорода склав збірку «Байки Харківські».

У Сковородинiвку ми приїхали з батьками на кiлька днiв у гостi до тiтки Марiї, яка вже була на пенсiї i весь час порпалася то на городi, то коло курей. Пiсля звичайних радiсних привiтань i обiду в колi родичiв я вирiшив прогулятися до Сковородинiвських мiсць, там завжди було так затишно, привiтно i красиво.

Мальовничi роздоли щедрого талантами харкiвського краю. Земля, що виховала Григорiя Сковороду, Квiтку-Основ’яненка, Василя Мисика, Олександру Ковальову, Степана Сапеляка, Вiктора Бойка, Анатолiя Перерву та багатьох iнших письменникiв.

Григорій Сковорода - автор ліричної поетичної збірки «Сад божественних пісень», в яку ввійшли його авторські пісні та романси. Ліричний герой збірки знаходиться у пошуках правди, добра, щастя. Він великий народолюбець, гуманіст, чутлива та благородна людина.

Григорій Савич Сковорода народився 1722 року в селі Чорнухи на Київщині в сім’ї малоземельного козака. З раннього дитинства він виявив пристрасть до музики і співів, а ось ґрунтовну освіту у місцевій школі, де вчителем був паламар, здобути було важко, і батько, бачучи потяг сина до книжок, віддав його до славетної Києво-Могалянської академії.

Григорій Сковорода - видатний український філософ, просвітитель, письменник-гуманіст XVIII століття. Автор філософських і педагогічних трактатів, поетичних творів, перекладів, проповідей, притч, байок, він був високоосвіченою людиною свого часу, його геній зростав на народному ґрунті. Наскрізною ідеєю філософії й художньої творчості Сковороди є пошук людського щастя.

У Сковородинівку ми приїхали з батьками на кілька днів на гостину до тітоньки Марії, яка вже була на пенсії і весь час порпалася на городі. Після звичайних радісних привітань і обіду в колі родичів я вирішив прогулятися до Сковородинівських місць (де зараз музей Сковороди), там завжди було так затишн’о й привітно