Антон Антонович Сквознік-Дмухановський - городничий. Чин Антона Антоновича вже відрізняє його від жителів невеликого повітового міста. Відрізняє його від жителів і влада, якою він наділений і яку необмежено використовує: займається казнокрадством, постійно бере хабарі і т.д.

Городничого мало цікавлять міські проблеми, він не дивиться за добробутом міста, хоча знає, яке в ньому твориться беззаконня.

Невже так буде продовжуватися весь час, невже всі його грішки залишаться безкарними?

Рознеслася звістка, що скоро приїде ревізор, і здається, що ось-ось городничий розплатиться за всі свої погані вчинки ...

Але! Антон Антонович дуже розумний і, як тільки він дізнався про приїзд високого чиновника, одразу ж «приступив» до роботи над «ідеалом» міста. При цьому він приховував всі свої грішки, яких за ним водилося чимало.

Однак страх потрапити в немилість перед вищим чином, страх за свої грішки таки завів його в пастку, і якусь «фітюльку» городничий прийняв за ревізора. Антон Антонович був обманутий. Настільки шкода він виглядав, коли по-всякому намагався догодити Хлестакову, як він схилявся перед ним заради того, щоб той замовив за нього слівце, і як низько, коли зарозуміло розмовляв зі своїми підлеглими, думаючи, що ось-ось стане генералом.

Городничий - примхлива, корислива людина, яка не бачить іншого щастя, крім грошей і вищого чину.

Сумно те, що після повчального уроку, який підніс йому приїзд Хлестакова, Антон Антонович так і не зміг зрозуміти своїх помилок. Він жалкував лише про те, що був обдурений, що його провели, що він принижений, зганьблений, у той час як раніше дурив всіх він. Це було не каяття за свої колишні грішки, а лише співчуття своєму зачепленому самолюбству.