М. В. Гоголь провів своє дитинство на Полтавщині, потім навчався в Гімназії вищих наук у Ніжині. На все життя зберіг він у душі любов до України, до її дивовижної природи, волелюбного народову.

Живучи в Петербурзі, письменник часто згадує Україну. Вже будучи автором «Вечорів на хуторі біля Диканьки», він ще не впевнений, що художня література - його основна справа. І, може бути, схиляється стати вченим істориком. Він захоплюється історією України, задумує написати «Історію малоросійських козаків», вивчає спеціальну літературу, літописи, збирає і досліджує народні пісні, мріє отримати кафедру загальної історії у щойно заснованому Київському університеті. Але стати професором історії в Києві йому не вдалося. А про «Історії Малоросії» Гоголя говорили, «що склад у ній занадто вже гарячий, не історично пекучий і живий». Однак письменник продовжує працювати над нею, поки історичний матеріал не переплавив в живий образ Тараса Бульби.

Усім, хто знайомий з українськими думами, очевидний зв'язок повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» з цими народними творами. Думи, як і повість «Тарас Бульба», розповідають про боротьбу народних героїв за свободу і незалежність України.

Один з найулюбленіших героїв українського народу козак Голота з однойменної думи «не боїться ні вогню, ні меча, ні третього болота». Він мужній захисник

рідної землі, вміє постояти за свою честь і свій народ. Голота перемагає татарина, який намагався взяти його живцем і продати в рабство. У цьому образі народ втілив кращі риси козаків: прагнення до свободи, військову доблесть, мужність, відвагу. У думі Голота порівнюється з вільним птахом, з орлом:

... У чистому полі не орел літає - А. це Голота на доброму коні гуляє.

Героєм багатьох українських дум є Самійло Кішка. Це історична особа. Він учасник морських походів запорізьких козаків проти турків, під час одного з них був узятий в полон і провів у неволі майже двадцять п'ять років. У 1599 році організував на турецькій галері повстання полонених козаків і повернувся в Україну, був обраний гетьманом. У «Думі про Самійла Кішку» створений образ патріота, якому протиставлено зрадника Ляха Бутурлака. Бутурлак, який продався туркам, вмовляє бранця зламати свій хрест, відректися від віри християнської, і тоді молодий Алкан-паша буде почитати Кішку як рідного брата. Але вірний своєму народові та вірі Самійло відкидає цю ганебну пропозицію. Він зумів перехитрити турків, зняти кайдани з козаків, прикутих до галери, перебити своїх ворогів і повернутися на батьківщину.

У думі «Іван Богун» народ прославляє Богдана Хмельницького та Івана Богуна, учасників національно-визвольної війни 1648-1656 років проти польської шляхти. Іван Богун зі своїм військом під Вінницею стояв, з «турками-пашами», «крулевськими ляхами» воював. Раділи ляхи й турки, що їх військо бусурменською хмарою нависло над козаками. Але на допомогу Богуну, обложеному в Вінниці, прийшов Богдан Хмельницький з Чигирина зі своїм військом, яке «морем нахлинуло» на турків та ляхів, і звільнив Богуна з козаками.

Порівнюючи народні думи і повість «Тарас Бульба», ми бачимо, що М. В. Гоголь не тільки досконало вивчив твори українського фольклору, а й перейнявся їх духом. Могутні образи козаків у повісті говорять нам про те, як глибоко і точно розумів Гоголь старовинне життя України.