Коли я згадую період життя Т. Г. Шевченка у Новопетровському форті, у моїй уяві постають кадри фільму С. Бондарчука «Тарас Шевченко». Переді мною постає зосереджене обличчя поета, гнівний, проникливий погляд його очей, насуплені брови, міцно стиснуті вуста, коли він бачить знущання над солдатами-рекрутами.

Кажуть, це три сестри, а мати їх - мудрість. Три людські цінності, три почуття людського серця. Вони допомагають жити, вони дають радість, дають силу духу у важкі хвилини. Вони рятують, а іноді творять дива.

Ця тема - водночас проста і складна. Проста, бо немає людини, яка б не могла сказати, що таке хліб. Складна, бо надто символічною є ця річ для всіх нас. Далі треба писати, що без хліба людина не проживе. Проблема в тому, який хліб мати на увазі.

У своєму творі я хотів би підняти проблему людської духовності. Безсумнівно, ця проблема є високоморальною. У 21 сторіччі, столітті інформаційних технологій, вона є актуальною, як ніколи. Проблема духовності порушується й у нещодавно прочитаному мною творі С.Соловейчика.

Хто ж пожаліє природу, як не земля? Хто ж пожаліє землю, як не людина? Н. Гавриленко: Земля… Саме тепер вона, оброблювана багато століть плугами й машинами, зорана і розрита, переміряна безкінечними дорогами й залізничними коліями, потребує нашої турботи.

Сміх… Велике і життєдайне слово. Чи є щось на світі красивіше й принадніше за щирий людський сміх! Інколи мені здається, що людство як таке без сміху ніколи б не збулося. Як на мене, будь-яка людина найкрасивіша тоді, коли сміється.

Інколи нам доводиться чути або й самим говорити про когось: «Це людина з великої літери!». Що ми маємо на увазі, коли так говоримо? Чи насправді хтось може заслуговувати на таке звання, а хтось його не гідний? Бути Людиною нелегко.

Одна з основних особливостей літератури XX століття полягає в її нерозривному зв’язку з явищами громадського життя. Міркування про дружбу й любов проходять на тлі соціально-політичних потрясінь і, по суті, невіддільні від міркувань про долі людства в XX столітті.

Кожне суспільство виховує своїх громадян на певних моральних нормах. Наші батьки намагалися відповідати моральним принципам будівника комунізму.

По давньогрецькій легенді, великі й всемогутні боги створили на землі п’ять століть. Перший - золотий. У часи золотого століття люди були зовсім щасливі, не знали ні хвороб, ні горячи.

До поняття краси звертається у своїх творах російський письменник Едуарда Юрійовича Шим. У його творах теж йде мова про красу. Автор пропонує нам, своїм читачам, задуматися над питанням про те, яка роль краси у відродженні людської душі.

Сьогодні я прочитав один з творів Ю.Трифонова, в якому автор піднімає проблему милосердя. Ця проблема є вельми актуальною і в наш час. Про неї часто пишуть в газетах, говорять на телебаченні.

Коли дитина тільки починати освоювати та розуміти навколишній світ, вона все сприймає як нове, цікаве. Широко розплющеними та довірливими очима дивиться вона на яскраве сонце в блакиті, розпитує про те, що, як та навіщо.

Сімейне щастя дуже важливе для людини, бо сім'я - це її власний маленький світ. Коли щось негаразд у відносинах з близькими, це накладає відбиток на всі інші сфери життя.

На зламі тисячоліть людство постало перед багатьма глобальними проблемами, починаючи від екологічних і закінчуючи духовними. Марно навіть сперечатися, які з них важливіші - ті, що пов’язані з матеріальним життям людини, чи ті, які стосуються духовності, адже вони, на мою думку, нерозривно пов’язані.