Людина створила культуру, а культура - людину. Особистість реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура - це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений упродовж століть спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні людей до співвітчизників, до праці, до рідної мови.

Що таке щастя? На це питання, мабуть, немає, та й не може бути однозначної відповіді. Адже для кожної людини щастя своє, а сам зміст цього поняття змінюється протягом життя.

Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері говорив: «Любов - про неї не сперечаються. Вона є». З цим, мабуть, згодні всі. Так, є. Але нічне питання, що таке любов, не дає спокою людям.

Здається, що на світі не існує людини, якій би була байдужою тема кохання. Може, це і є те найблагородніше почуття, яке робить людину людиною. Кохання робить нас добрими і лагідними, чуйними і чистими.

П’ятикласники взяли шефство над ветеранами Великої Вітчизняної війни, їх залишилося уже зовсім мало. Ці старенькі воїни колишніх битв зараз мають особливу потребу в турботливому ставленні до себе, в постійному піклуванні, бо уже ні ноги не носять, ні руки не тримають

ПРО ТАТА. У нас дружна сім’я, а на чолі її - наш тато. Я дуже люблю свого батька і хочу бути схожим на нього. Співробітники поважають мого тата за професіоналізм і дружню підтримку. Та й сусіди нерідко приходять за порадою.

Усі ми знайомі з твердження про те, що людина повинна завжди залишатися людиною. Та як зрозуміти ці слова? Що такого «людського» є в нас і чому ми маємо пам’ятати про це?

Кожна людина в світі прагне до того, аби до неї ставилися справедливо. Ми хочемо, щоб наші здібності цінували, щоб наші дії та старання було винагороджено. І також ми усвідомлюємо, що за погані вчинки нас хвалити не будуть.

«Краса врятує світ» - ось найвідоміший афоризм, що стосується краси. І ми всі його знаємо. Але мені здається, він дещо неточний. Краса не просто врятує світ коли-небудь, вона вже багато разів його врятовувала.

Кого здивуєш березою? Ми проходимо повз берези, іноді навіть не помічаючи їх. Береза - постійний супутник нашого життя. Вона, радісна і ошатна, має у своєму одязі два головних кольори рідної природи - зелень луків і білизну засніжених полів.

Коли ми говоримо про важливих людей у своєму житті , то найчастіше розставляємо їх у такому порядку – батьки, близькі родичі, друзі, знайомі. Батьків та родичів не обирають, знайомих не впускають занадто глибоко у життя.

Віра - це внутрішнє переконання людини, її особиста правда, істина. Віра буває сильною і непохитною. Буває й така віра, яка здатна розтрощити зовнішні обставини. Люди вірять у Бога, у вищий розум, в ідеї, в інших людей і в самих себе.

Ми так часто чуємо, що потрібно вірити в себе. Люди кажуть, що, починаючи якусь справу, потрібно налаштовуватися на успіх. Якщо ж заздалегідь налаштуватися на невдачу, то вона, можливо, і станеться.

Не скажу, що я вірю в Бога. Мабуть, я навіть не вірю в нього. Це приходить згодом. Я хочу вірити, тому що віруючі люди - самі щасливі люди на землі. Вони знають, що таке істина, що таке любов, що таке гріх і чеснота людська.

Яка це складна наука - жити серед людей. Адже всі ми такі різні - ну як тут примирити інтереси, уникнути конфліктів! Виявляється, народна мудрість давно вже вирішила це питання, давши пораду: з людьми живи в мирі, а з вадами воюй.