Незвідані країни…. Інші враження, інші думки й почуття. Побачити нову країну - це відкрити двері в царство інших відчуттів, емоцій, у царство твоєї мрії, твоїх мрій. Побувати десь - значить подарувати собі радість пізнань чогось іншого, особливого, незвичайного, знайти спокій і умиротворення, гармонію душі.

Моя мама добре вміє готувати. Вона куховарить дуже швидко та охайно. Ось як моя мама готує суп. Спочатку вона ставить на плитку каструлю з водою та кладе туди м'ясо з холодильника. Наприклад, курячі ніжки.

Це правда, тому що достойна людина дбає не тільки про себе. Вона любить своїх ближніх та ставиться до них, як до друзів. Ії сердце відкрите для інших людей і не замкнуте у мізерних інтересах, тому вона відчуває їхні переживання, почуття та страждання. Така особистість здатна поставити себе на місце іншого і таким чином зрозуміти його. Це є ознакою душевної широти та власної гідності.

Літні канікули я провів удома, в місті. Кожного дня я грав на вулиці зі своїми друзями. Мені завжди було весело. Ми каталися на велосипеді, збирали з конструкторів роботів. Ще ми часто ходили з друзями на спортивний майданчик. Я познайомився з багатьма новими людьми.

Удень Оленка бавилась іграшками. А вночі, коли дівчинка засинала, вони робили все, що їм хотілося. Раптом у темряві завив вовк. Іграшки з вереском розбіглися. Не тікали тільки дерев’яні мотрійки. Вони взяли палиці та прогнали вовка.

Вийшов кіт на поріг, мружиться від ясного сонечка. Раптом чує — горобці зацвірінькали. Принишк кіт, насторожився. Тихенько став пробиратися до паркана. А там сидять горобці.

Наш будинок стоїть на проспекті. Повз нього вдень і вночі снують автомобілі, Навіть тротуари нерідко слугують для них стоянками. Саме шосе в багатьох місцях пошкоджено автомобілями.

Район, в якому я живу, достатньо молодий. У нас тут багато шкіл і дитячих садків. Щовечора як висипе дітлахів на вулицю - весело, гамірно. Багато хто з жителів району виводять на прогулянку своїх четвероногих вихованців.

Цього літа я по-новому подивився на свій двір. А все почалося з того, що рано-вранці мене розбудили сороки. Вони влаштували метушню у кронах старих тополь, які щільно підступають до нашого будинку. Не прокинутися було неможливо: таким різким та голосним був сорочиний крик.

Відома істина: людина може значно довше прожити без їжі, ніж без води. Ковток прозорої джерелиці, із-цілює мандрівників, поновлює сили хліборобам у спе-котливі жнив’яні днини, дарує радість пастухам.

Якось, гортаючи сімейний альбом, я звернув увагу на фотографію, на якій був мій батько приблизно у такому ж віці, як зараз я: він сидів на лавці зі своїми однокласниками. На всіх хлопцях була спортивна форма.

Багато хто з моїх однокласників мешкає у нашому будинку. Вечорами ми збираємось у дворі, згадуємо минулий день, приколи на уроках, граємо у футбол, бадмінтон - взагалі, скільки ще розваг можна знайти, коли не хочеться йти додому.

Москва - найбільший центр і столиця Росії. Місто має багатовікову історію. Перші згадки про Москву відносяться до 12 століття н.е. Засновником міста вважається князь Юрій Долгорукий. Сама назва Москва походить від однойменної річки, що протікає через місто.

люблю свою бабусю, і всі вихідні дні проводжу у неї. Бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними жилками на шиї й руках. Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні. Вони вказують на те, що раніше вона була красунею.

У нашому 7-Б є хлопчик з цікавим прізвищем — Черевичкін, а звуть — Віталій. Ми дружимо. Разом ходимо до школи, разом повертаємось, допомагаємо один одному з уроками, разом проводимо вихідні. Віталій старший від мене на півроку.