Ми живемо у великому новому будинку на восьмому поверсі. Переїхали сюди нещодавно, але вже звикли до нового помешкання: воно набагато краще від старого.

Олівець - це предмет першої необхідності. Він призначений для писання, малювання, креслення. Складається олівець із графітного стрижня, вміщеного у дерев’яну оправу. Олівець легенький, тоненький, зручний для користування.

Росте береза під вікном (опис берези). Ми живемо в невеликій квартирі п’ятиповерхового будинку. Наші сусіди разом влаштували під вікнами будинку палісадник. З балкона нашої квартири (а ми мешкаємо на другому поверсі) я можу дотягнутися рукою до гілок берези.

Мій дядько Євген - дуже цікава людина. Незважаючи на свій молодий вік, його поважають і цінують його думку всі члени нашої сім'ї та знайомі.

Мій батько (опис зовнішності). Наш сусід, Микола Артемович, тривалий час завдавав нам клопоту. Його квартира розташована над нашою.

Мій тато дуже любить що-небудь майструвати. Він сам зробив мені книжковий стіл, дуже зручний і гарний, за яким я тепер роблю домашні завдання. Я часто допомагаю татові майструвати й іноді непомітно розглядаю його.

Я вірю в краще майбутнє. Я дуже сподіваюся, що ми, люди, будемо вдосконалювати світ, в якому живемо. Тож і місто майбутнього буде дуже відрізнятися від сучасного в кращий бік.

Про мій характер можна сказати точно: він дещо запальний. Як тільки бачу несправедливість, відразу ж «закипаю».

Спочатку було Слово… Так починається книга книг - Біблія. Саме у слові бере весь свій початок. Сьогодні ми не додаємо слову такого великого значення, як в давнину. Людина мало стурбована тим, як він говорить.

Як, втім, немислимо складно заглянути в майбутнє й довідатися, що там відбувається на нашій Землі, такий маленьким і беззахисної перед Всесвітом. Ніщо так сильне не цікавить людини, як майбутнє його сім’ї, дітей, країни, цивілізації.

ЧИСТОТА - ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я ЧИ ПРЕДМЕТ СУПЕРЕЧОК? Щовесни, тільки-но сходить сніг, вулиці і парки нашого міста набувають жахливого вигляду: за зиму там накопичилася велика кількість сміття.

Ми йшли вузенькою затишною набережною. Праворуч струміла річка. Береги позаростали верболозом, комишем. До самісінької води збігали незнайомі нам квіти. Була середина травня, тепло ще не настало. Дерева шуміли молодим листям.

Мова – основа духовного життя народу, втрата її, як сказав великий український письменник Панас Мирний, "смерть для його душі”.

Багато років тому, ще в дитсадку, я вперше почула.чарівні звуки фортепіано. А згодом музика дедалі глибше входила в моє життя. У нашій родині немає музикантів-професіоналів, але всі дуже люблять співати.

Люди, що бігають щоранку заради здоров’я! у нас поки що навдивовижу. Мої батьки зранку виходять на пробіжку і мене запрошують із собою.