Мій друг Віталій Черевичній (опис зовнішності)
У нашому 7-Б є хлопчик з цікавим прізвищем — Черевичкін, а звуть — Віталій. Ми дружимо. Разом ходимо до школи, разом повертаємось, допомагаємо один одному з уроками, разом проводимо вихідні. Віталій старший від мене на півроку. Він — серйозна людина. Допомагає батькові, який ремонтує взуття. Якось так вийшло, що його прізвище відповідає сімейному ремеслу. Як розповідав друг, взуття шили і його дід, і прадід, і прапрадід, а ось тепер батько відкрив свою майстерню. Може, звідси його прізвище бере свою історію. У класі Віталія підколюють по-доброму, по-дружньому. Одна з щ чаток запитала якось, чи не пошиє він їй диво-черевички, схожі на ті, шо взяв імператриці гоголівський Вакула для своєї Оксани. Віталій відповів, що в ньогя ще не вийде, але батько пошиє черевики значно кращі за ті. Мені стало цікаво, як вони — син і батько Черевичкіни — працюють, і одного разу я зайшов до них у майстерню. Раніше я ніколи не бачив друга таким зосередженим. Він був увесь у роботИ На його стрункій хлопчачій постаті добре сидів фартух. Віталій був у футболці І темно-синіх джинсах. На ногах — кросівки, у яких він ходив до школи. Світле волосся закривала спортивна кепка. Волосся у Віталія довге, і тому воно заважало; йому в роботі, а така кепочка і практична, і надає вигляду ділової людини. Побачивши мене, друг широко посміхнувся, і його зелені очі заіскрилися Я вперше побачив, що мій друг має правильні риси обличчя. Невеликий ніс, леді припухлі губи, на лівій щоці родимка. Його довгі пальці рухалися під час роботі спритно, як у музиканта. Видно було, що ця робота для нього звична і йому по4 добається відчувати себе нарівні з батьком. Я мимоволі милувався своїм другом. — Ну, а Даші Мельник ти, Віталію, пошиєш черевички? — Як закохаюсь, може, й пошию…
| |
| Матеріали схожої тематики:
|
