Остап Вишня — один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Письменник, який у 20-х роках минулого століття заохотив мільйонні маси до читання, якого в той час називали «королем українського тиражу», якого сьогодні по праву вважають найяскравішою постаттю національного відродження 20-х рр. Остап Вишня — майстер гумору, чародій сміху, який за особливостями природи свого рідкісного обдаровання тонко відчував комічне і вмів одягнути це комічне в поетичну форму, не загубивши жодного його складника. Остап Вишня мав добру й веселу душу життєлюба. Його життя було незвичайним, наповненим найрізноманітнішими подіями, сумними і радісними, але він завжди сприймав їх з гумором і легкою іронією. Тому і користувався таким шаленим успіхом у народу, бо ділив з ним одне життя, бо був його сином, бо зумів передати почуття і характер сміху свого народу, для якого так самовіддано творив, бо вмів сміятися і над собою.

Остап Вишня мріяв своїми творами викликати добру, теплу усмішку у свого народу. Він умів лагідно зігріти людину своєю теплою посмішкою. Так, у творі «Дід Матвій» звучить сміх любові. Але водночас письменник висміював дрібні вади своїх сучасників, спрямовував вогненні стріли нещадної сатири проти бюрократів, хабарників, підлабузників, п’яниць, винищувачів природи. Тематика його творів завжди була пов’язана із злободенними проблемами народу, мабуть, немає такої теми, якої б не торкнувся у своїх творах Остап Вишня. Із його творів постала вся Україна 20—30-х років, яка мовби дивилися в дзеркало і всміхалася, пізнаючи себе. Однак не міг письменник спрямувати своє, перо сатирика проти всього, що заважало його рідному народові стати вільним, не міг сказати усієї правди вголос.

У своїх творах майстер гумору вдавався до різних засобів і прийомів творення комічного. Вогнистий гумор ллється з його усмішок, найрізноманітніші комічні ситуації наповнюють гуморески, іронічне висміювання зустрічаємо в памфлетах, нещадна сатира переповнює фейлетони. Мабуть, немає такого прийому, до якого б не вдався Остап Вишня. Добре володіючи живою розмовною мовою, він уміє органічно трансформувати народні дотепи, творчо використовувати влучні приказки і прислів’я, він майстер образних порівнянь і метафор. Для створення комічного письменник поєднує лексику різних стилів. Важливу стилістичну роль у його творах відіграють діалектизми, архаїзми, професіоналізми, терміни. Остап Вишня — неперевершений майстер у створенні сатиричних портретів, у ліпленні гумористичних характерів за допомогою мовної індивідуалізації.

Вишневий сміх — веселий, щирий, здоровий. Вишневий гумор — близький і знайомий. Цей факт підтверджує популярність його творів, що і сьогодні читаються і викликають у читачів сміх.