Жанрові особливості поеми І. Котляревського «Енеїда»

Поема «Енеїда» І. П . Котляревського – це видатне явище української літератури, вона розпочала новий етап в літературнім процесі, вперше ввела просту, «низьку» народну мову до художнього твору. Іван Котляревський мав багато послідовників, і навіть мимоволі спричинив тимчасовий стереотип, що «малоросійський діалект», тобто українська мова, чудово підходить для створення комічного твору, але й тільки.

За жанром «Енеїда»— травестійно-бурлескна поема. Сутність даного визначення в тому, що в поемі про буденне говориться нарочито урочисто, піднесено. А про героїчне та поважне, навпаки, говориться засобами комічного, у «низькому» стилі, простою, навіть вульгарною мовою. Богиня Юнона названа «сучою дочкою», що «розкудкудакалась як квочка». Венера «все з воєнними жила». Сам Еней, позитивний герой, напівбог, авторомласкаво зветься «бурлакою». Верховний бог п’є горілку і заїдає оселедцем, неначе козацький старшина, його верховна богиня ходить в очіпку та «гризе» чоловікові голову.

Такі ж сам і в творі царі та цариці, звичайні примітивні трутні та пияки. «Сивуха ллється рікою» – демократичний Котляревський не відчуває в царях ніякої «святості».

Скориставшись твором Вергілія , античним сюжетом й досвідом його переробок в літературах Європи, Іван Котляревський створив новий твір. Це твір сповнений українського національного колориту, неповторного менталітету, народного гумору, живої української мови, приказок. Наприклад, «давали в пеклі добре хльору» або «Пропали! Як Сірко в базарі»! Герої поеми танцюють гопак, грають у хрещика, вимагають хабарі, носять детально описані автором українські костюми. Еней навіть названий «кошовим» отаманом троянців.

Автор висловлює співчуття народним масам, селянам, ремісникам, солдатам, козакам, відтворивши їх нібито в образах з античної міфології, але з чітко змальованим українським характером та побутовими подробицямиПрихильність автора до простого люду особливо розкрита в описі пекла і раю:

Панів за те там мордували
І жарили з усіх боків,
Що людям льготи не давали,
І ставили їх за скотів».

В «Енеїді» Іван Котляревський створив справжню «народну енциклопедію» України своїх часів.


Матеріали схожої тематики:


Гоголь М.В. [31] Гончар О.Т. [19] Довженко О.П. [43]
Карпенко-Карий І.К. [22] Кобилянська О.Ю. [49] Костенко Л.В. [29]
Котляревський І.П. [23] Коцюбинський М.М. [35] Кочерга І.А. [11]
Куліш М.Г. [13] Куліш П.О. [22] Леся Українка [78]
Марко Вовчок [24] Нечуй-Левицький І.С. [34] Остап Вишня [12]
Панас Мирний [37] Сковорода Г.С. [21] Сосюра В.М. [15]
Стус В.С. [15] Франко І.Я. [32] Шевченко Т.Г. [119]
Інші українські автори [84]