Есе на тему «Моя кар'єра»
Розмірковуючи, я прийшов до висновку, що не можна підпорядковувати все життя кар'єрі, так загубиться її радість. Цікаво, але, прийшовши до цього висновку, я почав серйозно думати про майбутню професію і кар'єру. Чому такий парадокс? Я не хочу бути кар'єристом і рватися «по службовій драбині» будь-якою ціною. Не бачу в цьому сенсу. Але я усвідомив і важливість кар'єри. Успіхи на роботі дають можливості для цікавого життя. Це матеріальна забезпеченість, можливість подорожувати, побачити світ, спілкуватися з непересічними людьми. Це і повага серед професіоналів. Я хочу реалізувати свої здібності і таланти, відчувати важливість своєї справи, а не займатися все життя чим доведеться. Я вирішив присвятити життя інформаційним технологіям, бо з дитинства цікавився ними. Мати справу з комп'ютером у мене добре виходить, так і математика дається мені все-таки легше, ніж гуманітарні науки. Інформаційні технології - це величезний і найцікавіший світ знань. Зараз вони швидко розвиваються і тут потрібні фахівці. Щоб заповнити прогалини у знаннях і точно вступити на ту спеціальність, на яку хочу, я займався на підготовчих курсах в університеті. Тобто про майбутню професію я думав ще в школі. Звичайно, були в мене й інші варіанти. Родичі та друзі радили і юристом ставати, і лікарем, і менеджером. Але я не піддався на їхні поради та пропозиції, тому що моя професія - це моя справа. Треба ж колись ставати самостійним. Я прислухався тільки до поради батька, він у мене інженер. Ми вирішили, що, якщо я вже ніяк не вступлю на факультет інформаційних технологій, то піду в інженери, стану фахівцем з енергетики. Але у мене все вийшло, я «пробився» на потрібну мені спеціальність. Через кілька років я стану фахівцем з автоматизованих систем керування. Чи потрібно говорити, що мені дуже подобається кожен день вивчати те, що мені насправді цікаво, до чого у мене є схильності? І я впевнений в тому, що моя кар'єра як раз з цієї головної причини буде успішною!
| |
Матеріали схожої тематики:
|