Дорослий світ для тебе. Твір-міркування
Я зараз перебуваю в тім віці, коли мені ще важко назвати себе дорослим, але я вже й не дитина. Мене ще не торкнулися дорослі проблеми, хоча я часто замислююся, ким буду, як зложиться моє життя, але й у футбол і баскетбол я з дитячим задоволенням пограю, забуваючи, що ростом майже наздогнав батька. Іноді мені жахливо не хочеться взросліти. Я розумію, що поки батьки піклуються про мене, я вільний. Моя претензія на самостійність все-таки більше дитяча. Мені жахливо жаль бачити утомлену маму й постійного на роботі батька. І я думаю: невже для цього я росту, для утоми, вічної гонки за кимсь і чимсь. І в мене колись буде сім’я, і я так само, як і мої батьки, буду з легкою приреченістю виконувати свій борг перед близькими. Я розумію, що це неминуче, я - створення природи зі своєю біологічною програмою. Моє завдання - рости й учитися. Потім учити й ростити своїх дітей. Я поки не знаю, ким я буду! По вкрай мері мама іноді називає мене телепнем і шалапутом. А чому? Тому що я люблю малювати, і увесь час витрачаю на це заняття? Може, я стану мультиплікатором і будуть у мене мультфільми не гірше, ніж у Гари Бардіна або Уолта Діснея! А якщо я стану двірником, те що поганого в цій професії? Коли вулиці брудні, чомусь усі згадують про двірників, а коли блискають чистотою - це професія непомітно опускається в розряд невдалих. Чому? Адже робота їх дуже коштовна й потрібна. Дорослі, як мені здається, багато придумали собі проблем, яких би можна було уникнути. Вони залежні від чужої думки, заздрості, стороннього втручання в їхні проблеми . Їм потрібно бути ледве вільніше. Може, я і не правий, підросту, занурюся в мир соціальних умовностей і стану "сіркою мишкою”. Але я буду намагатися відстоювати свою точку зору завжди, відступати можуть слабкі й бездарні. Хоча про бездарність теж можна посперечатися! Дивлюся на своїх однокласників і думаю, ну звідки у двієчника Генки Самохідна така тяга до фотографії. Він скрізь ходить із фотоапаратом і кадри вибирає цікаві, дуже вдалі. А Олешка Захаров! "Тоне” у російській мові й літературі, а електропроводку знає, як свої п’ять пальців! Ольга Рутова - стриже всіх бажаючих і робить такі зачіски, що позаздрять голлівудські зірки. У нас немає в класі тієї "сірості”, що з’являється в житті. Всі цікаві й здатні. Я не можу заглянути в майбутнє й сказати, що там буде: радість, сум, туга, турботи? Але впевнений, що батьки й мої, і друзів теж про щось мріяли, щось зробили в житті, адже є ми, які їх любимо. У мене є величезне бажання затриматися у своєму віці, нагромадити побільше позитивних емоцій, щоб до кінця мого життя їх вистачило не тільки на мене.
| |
| Матеріали схожої тематики:
|
