Що означає термін «фольклор»? Буквальний переклад терміна «фольклор» - народна творчість. Які головні ознаки народної творчості? Головними ознаками фольклору є його колективність, традиційність і варіативність, усний спосіб творення і поширення цих творів. Властивим також є поєднання колективного та індивідуального. Індивідуальне, створене талановитою особистістю, швидко поширюється, коли воно виражає почуття колективу, припадає до душі багатьом. На які групи поділяється фольклор? Фольклор поділяється на прозовий і віршовий. Прозовий поділяється па дві великі групи: художню прозу (казки різних груп - героїко-фантастичні, чарівні, соціально-побутові) та документальну прозу (легенди, перекази). Віршовий фольклор - на календарно-обрядові пісні, колядки та щедрівки, веснянки, колискові пісні, замовляння, примовки, заклички, утішки. Що таке пржлів ‘я та приказки ? Це короткі влучні вислови, що є узагальненими висновками з життєвого досвіду. Це ніби кодекс моральних правил, якими треба користуватися в повсякденному житті - вони містять рекомендації чи застереження, схвалення чи осуд, адже увібрали в себе досвід багатьох поколінь.

ПЛАН. Міф про Дажбога

I. Що таке міф? Міф - це прозове фантастичне оповідання, найчастіше присвячене діям нереальних істот. Іноді у міфах діють боги, духи природи тощо. Міф не є історичним твором, проте оповідь побудована у такий спосіб, що сприймається як достовірна.

II. Пантеон богів давніх слов’ян. Наші предки вірили у багатьох богів, які уособлювали певні сили природи. Однак поклонялися пращури і богу багатства - Дажбогу

III. Особливості міфічного Дажбога. Це бог добра і багатства. У народі його ще називали Сонячним богом. Дажбог пов’язаний з небом, сонцем, а також є богом земного достатку. Він сприяв доброму врожаю, а тому вважався захисником людей.

IV. Чому Дажбог був таким популярним? Люди вірили у його силу, часто просили про захист від лихих богів.

V. Значення міфу про Дажбога і міфів взагалі. З цього міфу ми дізнаємося про вірування наших предків. Міфи виникли тому, що давні слов’яни хотіли певним чином для себе пояснити навколишній світ. Це свого роду уявлення про природу і зовнішні сили, котрі впливали на людей.