Жіночі образи в поезіях Шевченка

Жінка… Найзагадковіше Боже створення, що бентежить серця поетів протягом кількох століть… Матір, Берегиня роду, кохана, сестра, дружина, донька… Скільки у неї імен! Але кожна з них випромінює життєдайне світло любові, щирості й добра. У кожного митця є добірка творів, присвячених її величності Жінці. З перших сторінок «Кобзаря» читач поринає у безмежний дивосвіт шевченкових образів, але найбільше хвилюють долі обездолених дівчат - Причинної, Катерини, Тополі, наймички Ганни, Мар’яни-черниці… Поет милується їхньою красою - як зовньою, так і душевною, щирістю, безпосередністю. Але світ такий жорстокий! Зло, зрада, підступність, людська байдужість і заздрість ламають, нівечать душі цих жінок, забирають або розум, або життя… То чому ж майже всі ранні твори Кобзаря, присвячені темі жіночої долі, закінчуються трагічно? На мою думку, вчителем Шевченка було саме життя. А воно - педагог суворий. І чи бачив хлопчик-кріпак біля себе взірець жіночого щастя? Ні! Бо … матір добрую мою Ще молодую - у могилу Нужда та праця положила. Жорстоко повелася доля і з сестрами поета:
Сестри! Горе вам, мої голубки молодії,
Для кого в світі живете?
Ви в наймах виросли чужії,
У наймах, сестри, й умрете!

І перше кохання Шевченка, Оксану, що «… утирала мої сльози…», теж чекала страшна роль жінки-кріпачки, що не належить ні своєму чоловікові, ні дітям, ні, власне, сама собі. Вона - товар і цим все сказано! Так чи могла бути щасливою жінка за страшних умов кріпаччини? Т. Шевченко - гнівний борець проти соціальної несправедливості, а жіночі понівечені долі - яскраві аргументи. Поет стверджує, що лише воля може подарувати жінці щастя. Як приклад - образ Оксани із поеми «Гайдамаки». Вона пройшла через тяжкі випробування - вбивство батька, полон,- але все ж таки отримала омріяне щастя. Оксана вийшла заміж за коханого чоловіка, гайдамаку Ярему, бо ці молоді люди - вільні, вони - господарі своєї долі. Отож, для поета воля і щастя - поняття тотожні і нерозривні. Підтвердження цьому ми знаходимо у поезії «Ликарі», присвяченій коханій жінці поета, з якою він хотів одружитися:
… І вольную святую душу,
І руку вольную, мій друже,

Подай мені. Як бачимо, Т. Шевченко створив яскраві, неповторні жіночі образи. Вони й досі хвилюють читача, примушують замислитися, вчать, перше за все, бути Людиною. Справжня Людина ніколи не примусить страждати, не бажатиме зла іншому. І, звичайно, кожним рядочком своєї поезії Т. Шевченко закликає: «Люди! Бережіть жінок! Даруйте їм любов і щастя! Адже вони цього варті…»

МОРАЛЬНІ УРОКИ КАТЕРИНИ І ГАННИ СУЧАСНИМ ЧИТАЧАМ. (За творчістю Т. Шевченка).

План.

I. Актуальність проблеми стосунків між дівчатами та хлопцями в усі часи.

II. Глибоке переживання Шевченка за долю скривджених дівчат.
Щирі, довірливі почуття - основа стосунків.
Особливості поведінки дівчат - обережність, розважливість, сором’язливість.
Відповідальність юнаків, чоловіків за наслідки стосунків.
Материнські обов’язки, думки про майбутню долю дитини.

III. Часи нові - проблеми старі.


Матеріали схожої тематики:


Гоголь М.В. [31] Гончар О.Т. [19] Довженко О.П. [43]
Карпенко-Карий І.К. [22] Кобилянська О.Ю. [49] Костенко Л.В. [29]
Котляревський І.П. [23] Коцюбинський М.М. [35] Кочерга І.А. [11]
Куліш М.Г. [13] Куліш П.О. [22] Леся Українка [78]
Марко Вовчок [24] Нечуй-Левицький І.С. [34] Остап Вишня [12]
Панас Мирний [37] Сковорода Г.С. [21] Сосюра В.М. [15]
Стус В.С. [15] Франко І.Я. [32] Шевченко Т.Г. [119]
Інші українські автори [84]