Карпо Летючий, за твором Івана Нечуя-Левицького, мав можливість побачити справжніх запорожців - мужніх, відважних, красивих, мудрих. Головне те, що для них було важливим. А найперше - це була любов до рідного краю, до свободи, до незалежності, пошана до своїх батьків, зокрема, матері. Якби Карпо Летючий опинився в нашому часі, то, напевно, порадів із того, що ми ні з ким не воюємо, маємо свою незалежну державу, державну мову, а не «нарєчіє», як про це говорили за часів козаччини. І люди себе називають українцями, а не якось інакше. У нас є свої українські школи, де навчаються українською мовою. Та мені здається, що якби Карпо пильніше придивився, то щось би його засмутило. Я маю на увазі наші забруднені відходами різних підприємств річки, засмічені сквери й двори. На мою думку, він би просто не зрозумів: як це можна жити на своїй землі, а поводитись, як варвар - прийшов, кинув сміття й мовчки пішов собі далі.

Треба частіше думати про те, що про нас подумали б пращури, тоді ми б піклувалися про те, щоб не осоромитися перед ними.

Про що я запитав би в Івана Сірка (за твором Оксани Сенатович «Малий Віз») Якби сталася така уявна нагода, то я не запитував би про підводний човен і першу ракету. Я б запитав про інше. Я прочитав багато легенд про відважного отамана, і ось що мене зацікавило. Козацький ватажок Іван Сірко вважався нездоланним, бо його ні куля не брала, ні шабля.

В одній легенді розповідається, що на тому місці, де вдарить шабля по його руці, тільки синець залишається. То я хотів би запитати, яким чином він гартував своє тіло, свій дух, щоб стати таким непереможним. Адже для цього, як мені здається, крім фізичних вправ, мали бути ще й вправи інші - для зміцнення духу. Дух, як на мене, - це внутрішній стан людини, уміння зосереджувати свою увагу й силу волі. Отож мені було б цікаво знати, що було вигадкою, а що було правдою в легендах. Єдине, що точно відомо, - це те, що Іван Сірко не програв жодної битви, а їх було аж 57.

І саме про нього складено найбільше легенд. Та з часом, можливо, я й сам знайду відповіді на ці питання, коли почну серйозно вивчати історію.