Повість «Конотопська відьма» розповідає про козацьку старшину, сотника Микиту Уласовича Забрьоху, його писаря Пістряка та відьму Явдоху Зубиху. Повість належить до бурлескно-реалістичних творів. Її основним змістом є сатира на устрій життя козацької старшини.

Комічного ефекту автор досягає, зокрема, за рахунок гіперболізації змальовуваних явищ та яскравих протиставлень: сотник славної козацької сотні Забрьоха не вміє рахувати далі тридцяти, і тому навіть свою сотню не вміє порахувати. «Бо я на те сотник, щоб не лічити, а тільки підписувати». Його портрет: голова нечесана, чуб непідголений, пика невмита, очі заспані, уси розкудовчені, сорочка розхристана. І «даруйте на сім слові, китаєвих штанів на ніч не знімав».

Писар в повісті також геперболізовано безтолкова людина: щоб пройти з хворостиною в сотникову хату, він пропонує «або стіну протяти, або стелю підняти». Комізм створюють в творі канцеляризми: «вже не взмогах списати сотню за дрижанієм десниці від глумленія п’янственного з молодицями».

Кожний розділ повісті починається фразою «Смутний і невеселий…» або «Смутно і невесело…». Цей прийом анафори протягом твору створює відповідний комічний настрій.

Також комічний ефект дають елементи гротескно-фантастичного в повісті. Епізоди, коли Явдоха не тоне в воді та співає, коли замість неї завзято б’ють колоду, коли сотник під хмарами «полетів, мов ворона» свататись до Олени. Також епізод, де сотник з помічником не можуть знайти дверей на стіні. Мова письменника народна, він уживає слів з насмішкувато-гумористичним забарвленням: «Зараз схопивсь, випозiхався, вичухався, помоливсь богу, нюхнув разів тричі кріпкої роменської кабаки…»

У повісті письменник висміяв моральну і духовну деградацію козацької старшини шляхом гротескно-комічного зображення їхнього життя.