Юрiй Яновський… Коли читаєш у лiтературнiй критицi, що вiн був роман¬тиком революцii, то для нас, людей, якi живуть у третьому тисячолiттi, це не зовсiм зрозумiло. Чому? Менi здається, тому, що твори Ю. Яновського треба вмiти читати. За описуваними фактами треба побачити ту деталь, яка вкаже на позицiю автора щодо зображуваних подiй. Вiра у революцiйне оновлення лю¬дини була сильною у багатьох людей того часу, i багато хто iз них був розчаро¬ваний тiєю революцiєю i новими iдеалами. На мою думку, до них належить i Юрiй Яновський. 

Роман «Вершники» вразив мене перш за все багатою символiкою, оригiналь¬нiстю i динамiчнiстю мови. Читаючи його, весь час перебуваєш у напруженнi, щоб не пропустити щось важливе. Адже кожна новела Ї це незвичайна розпо¬вiдь про незвичайних людей. Такою є новела «Лист у вiчнiсть». Баладою про подвиг назвала б я цю новелу Ї про подвиг тих безiменних людей 20-х рокiв XX столiття, якi гаряче вiрили в торжество нових революцiй¬них iдеалiв. iхньому героiзмовi i мужностi присвятив Ю. Яновський свою новелу «Лист у вiчнiсть», назва якоi, на мою думку, є символiчною. Менi здається, що це лист автора нам, щоб ми пам’ятали iсторiю наших предкiв, не змiнювали ii, а намагались зрозумiти i зробити висновки. Безiменний листоноша вразив мене неабиякою вiдповiдальнiстю за всенародну справу, глибокою ненавистю до ворогiв, усвiдомленням свого обов’язку перед народом, стiйкiстю, готовнiстю до самопожертви i вiрою в щасливе май¬бутнє свого народу. Цi почуття були притаманнi i Ю. Яновському, вони i сьо¬годнi доречнi, бо за усiх часiв i за всiх обставин характеризують його як людину вiдповiдальну, як патрiота.

«Лист у вiчнiсть» Ї це життя листоношi. Листоноша Ї це символiчний об¬раз, бо символiзує маленьку, непомiтну людину, яка вiрить у перемогу правди. Щоб осмислити його подвиг, потрiбно вчитуватись у кожну фразу, бо i фрази у новелi теж мають свою символiку. Ю. Яновський пише: «Лист у вiчнiсть пiшов разом iз життям, як свiтло вiд давно згаслоi одинокоi зорi»

Ї це фраза-символ безсмертя тих, хто гинув за революцiю з вiрою у краще життя народу. Ось такi думки сповнювали мене пiсля прочитання новели Ю. Яновського «Лист у вiчнiсть».