Василь Симоненко - тонкий, ніжний лірик…Я з великим задоволенням читаю його поезії, кожного разу відкриваю в них щось нове, цікаве, змістовне, що приносить радість та душевний спокій. Та є в нього незвичайна, яскрава, глибока за змістом і неповторна за формою поезія «Лебеді материнства». Читаєш її й серце наповнюється любов’ю і ніжністю. Можна з певністю твердити, що цей поетичний шедевр Василя Симоненка, найпопулярніший серед читацького загалу, здобувся на любов і глибоку шану в народі. Передусім западає в душу романтична назва -«Лебеді материнства». Мати. Вічно заклопотана, завжди в турботах про своїх дітей, для яких дитинство, оточене її турботами й піклуванням, здається чарівним видінням:

Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Бачимо, як танцюють лебеді в хаті на стіні, як лопочуть вони «крилами і рожевим пір’ям», чуємо неньчине благання, аби тихі зорі опускалися під вії синові. Увесь світ в очах матері фантастичний.

Поет визбирав із золотих розсипів рідної мови образні словосполучення (метафори, епітета, порівняння), вдихнув у них таку магічну силу, таку чарівність незвичайну, що й ми, читачі, проймаємося тим дивовижно казковим світом, у якому виростає синок. Вірш ніби поділено на дві частини. У першій ми відчули материнську ласку й турботу про малого сина (він ще в колисці). Приймаємо материнську переконаність: Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги. Життя нові поставить вимоги, нові клопоти обсядуть людину (будуть і мавки чорноброві, і диво-наречені, і брати по духу). Але за сином «завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата». Ніколи й ніде не забуваймо: що б нас у житті не спіткало, може, доведеться і впасти на чужому полі, пам’ятаймо, що: «Прийдуть з України верби і тополі.,, Як заповіт, ми повторюємо слова: Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Слова ці відливають у бронзі, карбують на граніті. Золотом вони палахкотя Т» у нашій пам’яті й любові до їх автора, до талановитого витязя молодої украш ської поезії. Вірш цей - слово ніжної синівської любові до матері і батьківщини. На мою думку, він нікого не може залишити байдужим.