Своїм улюбленим твором я б назвав "Ніч перед Різдвом”, що його написав письменник-класик Микола Гоголь. Мені взагалі до вподоби книжки кумедні, але не дурні. А цей твір якраз водночас смішний, пригодницький, фантастичний та змушує замислитися. При цьому події не втрачають правдивості.

Головний герой твору — коваль Вакула. Він закоханий в гонорову красуню Оксану. Примхлива дівчина грає парубком, як хоче. Забажала в дарунок черевички від самої цариці!

Так би пропав нещасний закоханий, але в пригоді йому стає чорт, нечиста сила. Дивно, але саме так! Чорт діє як людина: робить Вакулі шкоду, залицяється до Солохи, ховається в мішок, зачувши Вакулини кроки. Історія заплутується все більше: дівчата знаходять у мішках кавалерів Солохи замість наколядованого добра. А тим часом Вакулі вдалося осідлати чорта та полетіти до самої столиці...

Твір розповідає про веселих та цікавих людей, які живуть в українському селі. Мабуть, в кожному селі знайдеться спражній багатий козак, як Чуб. А ще — гарний парубок, талановитий маляр та коваль, як Вакула. І звісно, знайдеться метка хитра баба, як Солоха. А вже гарних чорнобрових дівчат серед українок не перелічити!

З великою любов'ю Микола Гоголь змальовує українців та по-доброму сміється над кумедним боягузливим дяком та бабами-”триндичихами”. Також у творі гарно описані яскраві народні традиції колядування та Свят-вечір.