I порожнiм. Мрiї бувають рiзними: вiд дуже егоїстичних особистих, до тих, що передбачають щастя для всiх людей. Якщо останнi збiгаються з мрiями та сподiваннями iнших, може статися диво - вони перетворяться на реальнiсть.

Важко доповнювати когось - легше самому сказати щось вагоме й серйозне, а може, інколи, й помилкове. Але своє. Та все ж таки прийдеться. Окрім того - тема цікава й на часі, бо стоїмо на шляху самоутвердження, формування власного "я”.

Я обожнюю ігри з м'ячем, а найбільше я люблю футбол. Як кажуть, футбол, футбол і ще раз футбол! Я граю в цю гру з весни до пізньої осені на спортмайдачику та шкільному стадіоні. А взимку я займаюся футболом у критому залі спортивного комплексу.

Мій улюблений герой літературного твору, як це не дивно, не є в творі головним. Проте він настільки яскравий, що нічим не поступається головним героям, навіть подекуди затьмарює їх. Цей персонаж діє в романі Пантелеймона Куліша "Чорна рада” - першому романі, написаному українською.

Серед багатьох моїх подруг найближчою я вважаю Віку. Вона моя однокласниця. Але ми зустрічаємося з нею не тільки в школі. Адже ми з Вікою дружимо вже вже три роки!

На світі існує невидима сила. Вона є водночас зброєю та лікарем. Вона здатна змінювати світ та зцілювати душі. Ця сила є словом. Є навіть приказка: "слово — вершина людського”. Я з нею цілком згодний. Слово — одне з найвищих досягнень людей.

Мені часто доводиться чути, що сучасна молодь негідна, якщо порівнювати її зі старшими поколіннями. По-перше, молодь стала лінива та не хоче трудитися, любить лише розваги. По-друге, молоді люди нахабні та нечемні, не поважають старших.

Коли пролунає останній дзвоник, для теперішніх школярів почнеться омріяне доросле життя. І першим кроком стане вибір освіти.

Над сенсом життя тисячоліттями мислять вчені, філософи, поети. А мені здається, що я розумію сенс життя. Звичайно ж, сприймаю я його по-своєму. І не розумом, а почуттям.

У нашої родини власний двір, тому що ми живемо у приватному будинку. Мені подобається жити так, тому що вранці можна вільно пройтися двором, подихати свіжим повітрям. Не потрібно для цього вдягатися, як на парад.

Мій рідний двір - це двір багатоповерхового будинку. Він середніх розмірів та досить затишний. У нашому будинку дев'ять поверхів та чотири парадних. Тобто в ньому живуть сотні людей.

Відомо, що людський характер виявляється у різних сферах життя. Робота, навчання, захоплення, конфліктні ситуації дають змогу людині розкритись, виявити своє «я», адже характер - це не просто енергія або пасивність, темперамент або стриманість.

Зрада… Чи не найболючіше, що може трапитися в житті людини. Зрада – це майже як смерть. Смерть довіри та близькості. Зрада – то ніби навмисне приниження близької людини.

Складно розмірковувати над таким поняттям, як "доля”. Я часто чую це слово від дорослих. Але вони розуміють долю зовсім по-різному.

Тополя. У кожного народу є свої улюбленi рослини. В українцiв здавна дуже поважають ялину, вербу, дуб. Неможливо уявити собi українське село без калини бiля криницi, без чорнобривцiв i м’яти пiд вiкном. Образ України - це також тополя над шляхом.