Пам’ятки світової літератури
На мою думку, поява таких творів має дві мети. Перша - це прославити мужність воїнів на полі бою, що гинули за рідну землю. Друга - це застереження для зарозумілих і славолюбних полководців1 коли йдеться про долю рідного краю, то забудьте про власну славу, почесті, образу і зарозумілість заради спільної мети - захистити рідну землю від навали ворога. Обидва автори прагнуть підняти дух простого воїнства, виразити повагу до його мужності. Такі твори виникають не через бажання описати в художній формі перебіг війни чи якоїсь сутички, а через потребу не повторити минулих помилок. Вони виникають на потребу часу - нинішнього і майбутнього. Напевне, немає в світі іншої книги, навколо якої впродовж усієї історії людства велися б такі цікаві розмови та яка мала б стільки відданих прихильників, скільки їх має Біблія. Біблія в усі часи залишалася найбільш розповсюдженою в світі книгою. Перекладена на понад дві тисячі мов, вона є доступною 99 відсоткам населення. І хоча ставляться до неї різні люди по-різному, Біблія завжди була й залишається цікавим, глибоким і різнобічним літературним твором. Назва «Біблія» походить з грецької мови від слова ЫЫоз, що в буквальному перекладі означає «книги». Справді, це не одна, а 77 книг (50 книг Старого Заповіту та 27 книг Нового Заповіту). Біблія - це найавторитетніший збірник сакральних (священних) текстів. Створювалася вона впродовж майже 1,5 тис. років; писали її, пристосовуючись до духу людей тієї епохи. Дві частини, на які поділяється Біблія - це Старий та Новий Заповіт. Вважається, що перші, найдавніші записи, зробив пророк Мой-сей приблизно в XV ст. до н. є. Він створив так зване «П’ятикнижжя Мойсея», яке становить законодавчу базу християнської релігії: книги Буття, Вихід, Числа, Левіт та Второзаконня. Буття висвітлює картину створення світу, початки людської історії взагалі та історії Богом обраного народу зокрема.- Вихід описує 40 років блукання людей, яких Мойсей вивів з Єгипту, пустелею в пошуках Палестини. Поглянувши на географічну карту, ми бачимо, що відстань між Єгиптом та Палестиною доволі незначна, принаймні, навіть піша подорож навряд чи могла б розтягтися на 40 років. Але саме цей час потрібен був колишнім рабам, щоб рабська психологія померла в них та вони змогли розпочати нове життя в Палестині. Книги Чисел, Левіт та Второзаконня - це законодавчі книги. Вони грунтовно досліджують та пояснюють взаємини людей з Богом та між собою згідно законів християнської моралі. До складу Старого Заповіту входять також книги пророків та історичні книги, в яких висвітлено завоювання Палестини, утворення та діяльність влади суддів, будівництво храмів у Єрусалимі, витоки царської влади та інші важливі події з історії ізраїльтян. Книга Іова, Псалтир, Пісня над піснями Соломона та книга Екле-зіаста, що входять до Старого Заповіту - це навчальні й поетичні книги, взірець вічної краси, мудрості, яку не можна виміряти ніякими матеріальними цінностями. Книги Євангелія, з яких починається розповідь Нового Заповіту - це біографія Ісуса Христа (який, за біблійною легендою, був сином Божим), записана чотирма з його учнів: Матвієм, Марком, Лукою та Іоанном. До Нового Завіту також відносяться книги про діяння святих апостолів, послання апостолів та Апокаліпсис - книга Одкровення Іоанна Богослова. Основним мотивом, який поєднує всі біблійні книги, є мотив любові до ближнього - основа всієї християнської моралі. До кінця IV ст. н. є. Біблія розповсюджувалася грецькою мовою, і тільки на початку V ст. була перекладена латиною. Згодом, у другій половині IX ст., Кирило та Мефодій переклали Біблію старослов’янською мовою. Біблія - це книга, про яку знають усі християни, незалежно від віку та соціального статусу. Можливо, не кожен з нас сприймає на віру деякі моменти з неї, але неможливо не погодитися: Біблія - це книга, яка увібрала в себе мудрість тисячоліть.
| |
Матеріали схожої тематики:
|