Героїчний епос: «Слово о полку Ігоревім»
Порівняльний аналіз образів поем виконуємо на уроках під час вивчення образної системи "Слова о полку Ігоревім”. Князь Ігор любить свою батьківщину, відданий їй і готовий захищати рідну землю до останньої краплі крові. Він веде "свої хоробрі полки на землю Половецьку за землю Руську”. Новгородсіверський князь чесний і прямодушний, безмежно хоробрий. Ці якості він зумів виховати і у своїх дружинників. І автор поеми, і Святослав Київський, і Всеволод не раз називають Ігоря хоробрим, сміливим соколом. Князь наділений великою силою волі: у важку хвилину бою він повертає відступаючу дружину на допомогу Всеволодові. Цей епізод свідчить також про воєнне мистецтво князя, про розуміння ролі взаємодопомоги в бою. Як справжній воїн, Ігор уміє надихати дружинників своїм словом. Перед початком походу він тепло й сердечно звертається до свого війська: "Браття й дружино! Краще ж би порубаним бути, ніж полоненим бути”. Ці словазвернення князя підтверджують його людську гідність, самоповагу. Точно, повоєнному визначає князь Ігор мету походу: або "головою своєю наложити”, або перемогти - "напитися шоломом із Дону”. Вона засвідчує готовність мудрого князя воювати до кінця. Попри всі достоїнства князя йому притаманні й серйозні вади характеру. Він необачно виступає в далекий степовий похід з невеликою дружиною, не заручившись підтримкою київського князя. Недалекоглядний князь мріє про особисту славу, не здатний тверезо оцінити обстановку. Безрозсудливого князя не зупиняють навіть загрози віщування (затемнення сонця: "Тоді Ігор глянув на світле сонце і побачив: від нього тьмою всі його воїни закриті”), грізні явища природи. Поразка Ігоря призвела до того, що "горе розлилося по Руській землі, печаль буйна потекла серед землі Руської”.
| |
Матеріали схожої тематики:
|