ЛЮБИТЬ ЛЮДЕЙ МЕНЕ НАВЧИЛА МАТИ
Мати… Скільки приємних спогадів пов’язано з цим словом, скільки можливого і неможливого зробила ця жінка для нас. Хіба хтось може бути ближчим за неї? Руки та обличчя жінки-матері - це те, що завжди заспокоїть, підтримає, збереже від будь-якого зла. Мати-Берегиня завжди поруч із нами. Мама - найрідніша і найдорожча у цілому світі людина, і все в дитині - від матері. Це вона вчила нас вимовляти перші слова, посміхатися до людей, говорити з ними ввічливо, з любов’ю. Вона нас вчила бути дорослими. І пізнаючи закони життя, саме від матері ми перейняли най-мудрішу науку - любити людей. Бо лише з любові народжується прекрасне. Мати вчила нас поважати друзів, бути вірними їм і у радощах, і у горі. Вірність - це почуття, яке теж виховала у нас ненька: вірність матері, вірність друзям, вірність батьківщині… Ми, українці, вкладаємо триєдиний сенс у поняття «Мати». Це - Мати-Богородиця, яку українці обрали своєю заступницею. До неї звертаються в молитві, в поезії, в піснях. Народна мораль ставить якнайвищі вимоги до жінки-матері. Ця прадавня етична засада втілена в Заповідях Господніх: «Шануй батька свого і матір свою, щоб довгими дні твої були на землі». Звідси - образ Матері-Берегині, яка завжди поруч із нами, як писав безсмертний Тарас Шевченко: У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим… Це наша земна Матір, яка дає нам життя, мудро формує наші почуття, наші устремління, творить людину. І цей триєдиний сенс виростає до узагальнюючого поняття Матері-України, яка теж хвилюється за долю кожного свого сина, кожної своєї доньки. Життя іде. Дорослішають діти. Та для матері дитина завжди залишається дитиною і в 10 років, і в 30, і в 50. А тому ніколи не покидає її тривога за долю власної дитини. І завжди вчить вона своїх дітей творити добро на землі. Ненці, яка дарує нам життя, яка вчить нас по совісті жити і любити людей, присвячені поетичні рядки М. Рильського, А. Малишка, Д. Пав-личка, Б. Олійника, В. Симоненка… До матері - хранительки роду, ніжної, чуйної, мудрої жінки - звернені найтепліші рядки поетів: Рідна мати моя, ти ночей не доспала І водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала… В Україні стає доброю традицією відзначати в другу неділю травня день Матері, берегині, духовної опори роду. Цього дня вся наша любов, ніжність, чуйність їй - Матері, яка дала нам життя, і всім Матерям землі.
| |
| Матеріали схожої тематики:
|
