Це визначна пам’ятка архiтектури перiоду Київської Русi, споруджена за часiв Ярослава Мудрого (за одними джерелами - 1017 р., за iншими - 1037 р.). Собор був громадсько-полiтичним i культурним осередком Київської держави, головним митрополичним храмом. Тут було створено найкращу на той час бiблiотеку. У соборi вiдбувалися урочистi церемонiї посадження князiв на київський престол, прийоми iноземних послiв. Протягом багатьох рокiв собор був мiсцем поховання великих князiв i митрополитiв. Тут похованi Ярослав Мудрий, Володимир Мономах та iншi вiдомi особистостi.

Софiйський собор - перлина свiтової архiтектури. Донинi тут збереглося понад 250 м2 мозаїки, яка налiчує 177 вiдтiнкiв кольорового каменю i смальти (особливого виду скла). Стiни собору розписанi фресками. Особливу цiннiсть має фресковий груповий портрет сiм’ї Ярослава Мудрого пiд самою банею собору - велична постать слов’янської богинi Оранти (давньохристиянська Богоматiр, заступниця людей, покровителька бiдних). Зараз собор - державний архiтектурно-iсторичний заповiдник.

Подiї, пов’язанi з будiвництвом собору, i стан його у ХХ ст. зобразив письменник П. Загребельний у романi «Диво». Образ української святинi вiдтворено на стогривневiй купюрi сучасних українських грошей.