Народна пісня, як і весь фольклор, якнайкраще відображає світобачення та традиції етносу. Я згоден з думкою А. Міцкевича про те, що пісня – духовне обличчя нації. І не тільки духовне, на мою думку, бо пісня також відображає найважливіші історичні події життя народу та особисті переживання.

Вивчаючи українську літературу, я помітив, що жодні події у нашій складній, але героїчній історії не лишилися без відображення у літературі.

Покохала дівчина юнака з синіми-синіми очима. Та забрали хлопця до війська. Там він потрапив на війну і загинув. А дівчина все виглядала його та плакала на місці їхнього прощання. Якось вона побачила паростки, які невдовзі розквітли синьо-синьо, ніби промовляли: "Це - я, повернувся до тебе волошками”.

У нашого народу є багато красивих та поетичних легенд про походження назв населених пунктів, гір, річок.

Героїчний епос Франції "Пісня про Роланда" був створений на основі реальних подій. Сама поема була складена близько тисяча сотого року, а реальні події розгорнулися ще за три століття до того.

На землі завжди існувало добро і зло, правда і кривда. Так само були, є і будуть злі та добрі вчинки. Що людина здобуває, живучи правдою, нам розповідає давня народна казка «Про правду і кривду».

В основі балад лежать переважно історичні теми, легенди. Герої балад - люди сильні духом, мужні, які борються за справедливість, які навіть ціною власного життя готові відстоювати свої принципи, знають ціну дружби, є захисниками.

В історії українського народу є нетлінні імена тих, хто ціною власного життя обороняв від ворогів нашу святу землю. Це імена тих, хто поклав на вівтар майбутнього України свої життя.

«Пісня про Роланда» - одна з найчудовіших пам’яток стародавньої народної поетичної творчості Західної Європи. Вона була складена багато століть тому, приблизно на межі XI і XII століть. Ця прекрасна оповідь оспівує напівказкову війну франків з маврами - сарацинами.

Людина завжди намагалася пояснити світ, який її оточував, що в первісні часи призвело до появи міфів, з яких поступово сформувалась міфічна символіка. Остання в свою чергу лягла в основу фольклору. Досліджуючи фольклор, можна зрозуміти характер народу - носія.

Серед зразків усної народної творчості, створених нашими предками, особливим різновидом є загадки. Хоч вони мають дуже коротку форму, але в кожній з них у художньо-поетичному стилі зображені явища чи істоти.

Я не знаю людини, яка б не любила слухати музику та пісні. Я теж обожнюю пісні. Співи оточують нас від самого початку нашого життя.

Азга-хан продерся крізь громаду своїх вояків і опинився віч-на-віч з воєводою Олешичем. Пізнав його по золотистому шоломі і з диким криком кинувся на нього.

Український народ завжди ніс у своїх серцях велике полум’я свободи, яке нічим не можна було загасити. І йшли у бій українці за волю, йшли, незважаючи на те, що не всіх чекало повернення додому.

Твір по літературі За «Книгою премудростей Соломонових». Соломон - третій син царя Давида та Вірсавії. Він був обранцем Бога, і тому Давид саме його, а не старшого сина, назвав спадкоємцем престолу. За легендою, до Соломона уві сні з’явився Бог і пообіцяв виконати будь-яке його бажання.