Про що я думаю, читаючи балади
В основі балад лежать переважно історичні теми, легенди. Герої балад - люди сильні духом, мужні, які борються за справедливість, які навіть ціною власного життя готові відстоювати свої принципи, знають ціну дружби, є захисниками. І них - одне слово, усіляко протистоять злу. Балади знайомлять нас із життям і побутом різних народів, з їхніми традиціями. Одна з народних балад, яка належить англійському фольклору, розповідає про безстрашного Робін Гуда. Це славетний борець за справедливість, захисник ; пригноблених і бідних. Читаючи баладу «Робін Гуд і герфордський єпископ», я дізнаюсь, що Робін також лісний розбійник, полонив злого єпископа: В Барнеській долині сталося це, Де ліс зелений ізріс… Епізод з полоном злого єпископа виявляє найрізноманітніші риси характеру Робін Гуда. Перед нами постає людина з почуттям гумору, життєрадісна. Усвідомлює свою правоту, тому що бореться за справедливість. Ми дізнаємо що великий розбійник не жадає крові. Це показала описана в баладі зустріч з єпископом. Єпископ тремтить від страху, почувши слова розбійників. Робін Гуд? І за руку єпископа Робін повів У Барнеську долину… А скінчилося все тим, що після знайомства с ватажком танцював той єпископ і дуже радів, що з лісу вийшов живий. Робін Гуд - справедливий розбійник. Який сенс у страті єпископа? А ось і фунтів «з товстого єпископського гаманця», що відрахував Крихітка Джон, А для єпископа ця зустріч стане повчальним уроком на все життя. Літературні балади, як і народні, справляють великий емоційний вплив на читача. Надовго залишається у пам’яті сюжет однієї з них. Я згадую баладу А. Міцкевича «Альпухара», де Альманзор, мавританський король, заради знищення вовків заражає їх страшною хворобою - чумою. Він удає, що переходить на бік . Іспанці задоволені таким вчинком, і вождь іспанців, що розгромив не відчуває пастки. Він по-братерськи обіймає мавританського короля, цілує і заражається чумою. І ніхто не вийшов із гір Альпухари живим - усіх скорила чорнокрила хвороба. В основі іншої літературної балади лежить стародавня шотландська легенда. Батько й син варили із вересу дивовижний хмільний напій.І зазналнали нападу поневолювачів, які жадали дізнатися таємницю. Але і тут показано мужність людини, яка ціною життя свого сина і власного довела, як її народ ненавидить нападників. Драматизмом сповнена і балада Гете «Вільшаний король». Вона повна подій. У ній описано трагедію хлопчика, якого переслідує жах. Він наздоганяє смерть. Ця балада, як і інші, сповнена смутку… І Чим цікаві ці старовинні твори нам, тим, хто живе у XXI столітті? Ці балади - рідний культурний місточок між сучасністю і сивою давниною. У них оспівуються ті людські цінності, якими дорожать і наші сучасники.
| |
Матеріали схожої тематики:
|