Твір про свій характер

Мене звуть Кирило, мені 13 років, вчуся у восьмому класі. Я живу разом зі своєю родиною. Це тато, мама та брат Бориско, який старший від мене на чотири роки. У мене темне волосся, карі очі. Я середнього зросту, худорлявий, цілком симпатичний зовні, хоча й не красень.

Вчуся я в школі добре, з предметів найбільше люблю математику та географію. У мене є власне хобі: я обожнюю різноманітні настільні ігри: з фігурами, фішками, картами та таким іншим. Тому в моїх рідних ніколи не виникає проблем, що дарувати мені на свята. Це хобі прищепив меня брат, але я захопився ним ще більше, ніж він. Я вмію грати і в класичні шашки та шахи.

Зі старшим братом Борисом ми також завели цуценя лабрадора Сніжку та разом дбаємо про неї. Два рази на день ми ходимо з нею гуляти. Ще я іноді за компанію з друзями відвідую тренажерний зал, проте, спортом особливо не захоплююся.

Люблю знайомитися з новими людьми, спілкуватися у великій компанії. Серед моїх друзів є і хлопці, і дівчатка. Я назвав би себе доброзичливою людиною, часто я допомагаю своїм друзям.

За характером я спокійний. Люблю подумати та помріяти без зайвого клопоту. Не люблю робити щось задля "показухи”, поспішати, метушитися. Проте, якщо мене дуже роздратувати, я можу раптом вилити увесь свій гнів на кривдника, так, що йому мало не буде. Але потім я охоче замирююся, тому що не злопам'ятний.


Матеріали схожої тематики:


Про війну [39] Рідний край [77] Культура та мистецтво [42]
Історія в літературі [79] Св'яткові дні [26] Природа та екологія [151]
Навчання та школа [38] Літературні напрямки [96] Народна творчість [63]
Родина та традиції [68] Людські цінності [81] Вільна тема [295]