Існує поширена думка, що для досягнення мети підійдуть всі засоби. Чи завжди ці засоби та й сама мета є шляхетними, етичними?

Нещодавно я прочитав твір А.Сухотіна, присвячений гострій актуальній темі. У даному творі автор торкається дуже серйозної проблеми: який шлях обрати для досягнення своєї мети? Ця проблема є надзвичайно актуальною, оскільки про неї пишуть в газетах, говорять на телебаченні, її обговорюють філософи, соціологи, політики, педагоги. Вона відноситься, насамперед, до категорії моральних, етичних проблем. А.Сухотін розглядає вищезгадане питання на прикладі співвідношення лженауки та справжньої науки, псевдовчених та справжніх учених.

Вивчаючи проблему, публіцист приходить до висновку, що на шляху до істини, на шляху до досягнення мети людина може помилятися, висувати сумнівні гіпотези. Однак, навіть якщо вчений не правий, його не можна назвати псевдовченим. Авторська позиція є зрозумілою та ясною: справжній дослідник повинен залишатися, що б то не стало, чесним, порядним, а не піддаватися спокусі «дешевої слави».

Не можна не погодитися з думкою А.Сухотіна. Якщо людина для досягнення мети обирає помилковий шлях: шлях марнославства, обману, розрахунку, егоїзму, то його справа, без сумніву, буде приреченою на провал. 

Так, у 2005 році в засобах масової інформації часто повідомлялось про відомого корейського вченого в галузі клонування та медицини стовбурових клітин Хван. Хван підробив результати своїх експериментів та звіти про них, опубліковані в журналах. Що керувало цією людиною? Бажання зробити відкриття в науці, чи все ж отримати славу вченого, якому вперше успішно вдалося клонувати собаку та стовбурові клітини людських ембріонів?

Наприкінці минулого, двадцятого століття, на телевізійних екранах часто з'являлися чудотворці типу А.Чумака, А.Кашпіровського. Хіба не було в цьому масового впровадження лженауки і, як наслідок, масового одурманення людей? Я думаю, що подібні медики, «психотерапевти», навряд чи керуються благородною метою. На жаль, їх так багато, що ця проблема виросла до державних масштабів. Нерідко у нашій державі можна зустріти приклади подібної лженауки.

Насамкінець хотілося б відзначити, що справжній успіх в будь-якій галузі знань, діяльності, будь-якого виду мистецтва визначається все-таки, на мій погляд, моральними принципами, етичними нормами людей.