Приємно і радісно стає на душі від усвідомлення того, що не перевелися ще такі фанатично віддані книзі люди, як професор Білоусов. Не менше захоплення викликає в нас і юний Микола Гоголь, коли він із німим зачудуванням оглядав професорські скарби, надбані ним протягом цілого життя. "В мене є друзі, - писав Ф. Петрарка, - товариство яких я надзвичайно ціную; вони належать різним епохам і різним країнам. Вони ніколи не набридають, але напоготові відповісти на будь-яке моє запитання”. Важко не погодитися з думкою знаменитого поета, оскільки його друзями, як неважко здогадатися, були книги. Я впевнений, що незалежно від своїх захоплень і занять у житті, ми повинні багато читати.

Адже не секрет, що і в точних науках, і в правознавстві, і в політиці необхідна культурна база. Бути культурним не означає знати про все потрохи чи все про щось одне. Бути культурним - означає вивчити як слід твори великих письменників, пройнятися духом їхньої творчості, поріднитися з ними. На жаль, багато моїх сучасників читають не задля освіти, а задля розваги, забуваючи, що читання легких, розважальних книжок - це марна трата часу.

Але є інші книжки - і їх переважна більшість; кожен, хто прочитав їх, стає добрішим, кращим. Звичайно, не можна вважати потрібними лише ті книги, що допомагають нам у наших справах і заняттях. Вони корисні, але це не та найвища користь, яку можуть принести книги. Справді чудові книги переносять нас у світ безкорисливої думки, де нікчемно мізерними видаються інтереси кожного з нас, де майже забуваються турботи повсякдення. Немає людини, яка, провівши час з доброю і цікавою книгою, не стала б кращою і щасливішою.