Дитячий майданчик у дворі
У кожному дворі є свої таланти, хтось чудово грає на музичному інструменті, хтось співає, а у когось талант у виготовленні теслярських виробів. Про дивовижні здібності старожилки нашого двору Анастасії Павлівни ми дізналися кілька років тому. Пеньки від зрублених давно дерев, які псували настрій мешканцям, почали перетворюватись на казкові персонажі. Анастасія Павлівна, мавши масляні фарби, розмалювала пні, та так, що один із них перетворився на Лісовика, інший - на Кощія. Один із пеньків вона прикрасила солом’яним капелюхом, і з’явився Незнайка, а ще один пеньок почав нагадувати вулик, здавався, ось-ось звідти вилетить рій бджіл. Поряд із пеньком жінка насипала гравію, у ньому з’явилися глиняні бджоли. Анастасія Павлівна створила їх своїми умілими руками. Малеча охоче грає цими фігурками, і треба сказати, ставиться до них дуже обережно. Жодного творіння Анастасії Павлівні не зникло. Мешканцям сподобалася ідея жінки перетворити двір на казку. Вони із захопленням почали допомагати їй. Так від одного казкового куточка до іншого пройшли кумедні звивисті стежинки, викладені камінцями, яких розфарбували у різні кольори. З’явився у дворі навіть дерев’яний місток. Його змайстрували з підручного матеріалу наші батьки - Михайла Бондаренка, Андрія Швеця й мого. По обидва боки містка - квітники. Спустилися з містка і за кілька кроків по стежці потрапили у альтанку. Вона також зроблена руками мешканців. Посеред альтанки - маленький стіл, за яким граються діти, а стіни альтанки оперізують полиці. На них хлопці та дівчатка поставили свої улюблені іграшки, які принесли з дому. Тут і ведмедики, і лисиці, й кошеня. Хтось залишив книжку з картинками, а хтось - коробку з олівцями. Так звичайна дворова альтанка знайшла домашній затишок. І що дивно: охороняти це багатство не потрібно. Приходячи наступного дня в альтанку, діти знаходять все на своїх місцях. По обидва боки біля входу у незвичайну альтанку мешканці на чолі з дідом Іваном, якому нещодавно виповнилось вісімдесят п’ять років, посадили берізки. І стоять вони, немов вартові. А саму альтанку обсадили диким виноградом. І звісно, стало чисто біля під’їздів, та й у самих під’їздах панують чистота і затишок. - Ось як краса виховує людину, - сказав дід Іван. А Анастасія Павлівна виношує ідею створити у дворі невеличкий горіховий сад.
| |
| Матеріали схожої тематики:
|
