Чому я люблю читати науково-фантастичні твори

Чесно кажучи, я б не сказав, що таки люблю. Є твори, які мені дуже подобаються, але, на жаль, зараз видається багато друкованого мотлоха, який може тільки відвернути від читання науково-фантастичної літератури і книжок взагалі. Або вибити останні думки про реальний світ, підмінивши їх маячнею про зоряні імперії та галактичні війни.
У моїй уявній бібліотеці чільне місце посідають книги І. Єфремова «Туманність Андромеди» та «Cor serpentis». Це чудові твори, які змушують повірити, що люди зрештою позбавляться тваринної жорстокості і дійсно стануть братами не лише між собою, а й з жителями інших зоряних світів.
Поряд поставлю книги братів Стругацьких «Ненаселений острів», «Важко бути богом», «Спроба до втечі». У них розповідається про відповідальність людини за життя всього світу - і не тому, що вона супермен, а тому, що інакше вона - просто ссавець, а не розумна істота. Але бути людиною ще важче, ніж бути богом. Адже найбільші випробування чекали на Хела Брега не у космічному просторі, а вдома, на Землі. У романі С. Лема «Повернення з зірок» показані страшні та непередбачувані результати експериментів над людством. За допомогою щеплень на планеті знищена агресія. Але знищення пекла призвело до знищення раю. Найгірше ж те, що нові покоління навіть не підозрюють, що колись людина вміла ненавидіти і палко кохати. А тепер - «сю-сю! Повік-віки сю-сю». Так каже один із астронавтів, що повернувся на бетризовану Землю. І до зірок вже більше не літають…
У книзі А. Азімова я залишив багато закладок. Читаю і перечитую «Сталеві печери», «Я, робот». Вірю, що людство зможе вийти зі сталевих печер індустріальних міст, що всі історії про заколот роботів і кінець людства на забрудненій Землі - це лише дурний сон розуму.
Зараз читаю повість Р. Бредбері «451 градус за Фаренгейтом». У ній йдеться про світ, де читання є державним злочином, зберігання книги - антидержавним учинком, а стіни замінені телевізійними екранами. Оце й зараз у сусідній кімнаті працює телевізор, йде якась «гумористична» програма. А щоб телеглядачі знали, де сміятися, вмикають запис реготу - підтримуй тобто!
Якби була моя воля, всюди б вивісив гасло «Вимкни телевізор - розкрий книгу».


Матеріали схожої тематики:


Про війну [39] Рідний край [77] Культура та мистецтво [42]
Історія в літературі [79] Св'яткові дні [26] Природа та екологія [151]
Навчання та школа [38] Літературні напрямки [96] Народна творчість [63]
Родина та традиції [68] Людські цінності [81] Вільна тема [295]