Весілля як оригінальна словесно-музична драма. Основні її учасники
Народна весільна драма – це одне з найбільш цікавих явищ української народної культури. Воно ввібрало в себе цілу скарбницю фольклору: ігрові сценки, театралізовані дійства та діалоги, весільні пісні, прислів’я та приказки, примовляння, та, звичайно, музику та танці. Обряд традиційного українського весілля складається з таких етапів: сватання, заручини, підготовка до весілля, весілля та понеділкування. Справляли його найчастіше восени, по закінченні польових робіт. На весіллі, як на великому родинному спектаклі, дійові особи відігравали певні ролі: молодий та молода називалися князем та княгинею. Дружби називалися боярами, гості – челяддю. Також дівчата та жінки мали роль дружок, світилок, свашок. Всі вони мали знати, якої поведінки, яких слів, пісень та замовлянь вимагає від них роль. Наприклад, дружки мали розплітати молодій косу, одягати очіпок та співати при цьому жалібні пісні типу: «Зростала молода в батька та матері в світлоньці, а літом на нивоньці… та приїхали бояре, Оксану з собою забрали та Петрові віддали». Так само на понеділкуванні батьки молодої традиційно вранці після першої шлюбної ночі йшли з відповідними обрядовими піснями та частуваннями до батьків молодого. Жінки в українському весіллі відігравали основні ролі. Вони співали весільні пісні, казали примовляння. Зазвичай на українському весіллі були три жіночі хори, зрідка – хор парубоцький. Кожний обряд – будь-то замішування короваю, напад бояр на дім нареченої, благословення молодих, викуп молодої мав своє суворо визначене місце в процесі та супроводжувався відповідною піснею, діалогом або замовлянням. Весільна мова на Україні дуже поетична: вона сповнена соковитих порівнянь та епітетів, гарних символічних образів. Молоду величали княгинею, королівною, панночкою, ясочкою, квіточкою, зіронькою, калиною, як в пісні «Де ти, калино, росла?». Молодого – князем, соколом, паном, молодим зеленим дубком, царевичем, королевичем… Між весільними обрядами проходили жартівливі ігрища молоді, застольні співи, танці та інше. На весіллі майже весь час грали музики: скрипалі, кларнетисти, цимбалісти, хтось обов’язково бив у бубон. Весілля в Україні – це давнє та величне народне дійство, «родинний театр», скарбниця духовного досвіду українців та фольклорної творчості всіх її видів.
| |
| Матеріали схожої тематики:
|
