Твір-опис «Мій дідусь»

Я дуже люблю свого дідуся. Мій дідусь - лікар. Він давно має бути на пенсії, але ще працює. На роботі його з повагою називають по батькові, Михайлом Івановичем. Дідусь - дільничий терапевт у поліклініці, він лікує дорослих людей та виписує їм лікарняні листи.

Мій дідусь Михайло середнього зросту, у нього кругле обличчя. Я б не назвав його худим або струнким. Швидше, він вельми вгодований чоловік. Дідусь носить вуса. Волосся на голові в нього вже майже все сиве, і вуса теж. У дідуся густі брови, чорні з сивиною. Ще він має гарні світло-карі очі.

На перший погляд мій дід здається добрим товстуном. Але він любить порядок та не дасть собі «сісти на голову». Якщо дідусь сердиться, його брови грізно хмуряться. У цей момент він може одним поглядом навести страху на того, хто з ним сперечається. Пацієнти та медсестри дуже його поважають. А онуки, тобто я та мої двоюрідні брат та сестра, слухаються дідуся з першого разу.

Дідусь вміє робити все! У нього золоті руки. Він водить машину, може майструвати різні речі, навіть меблі. Дідусь Михайло - дуже цікава людина. Я міг би ще довго розповідати про нього.


Матеріали схожої тематики:


Про війну [39] Рідний край [77] Культура та мистецтво [42]
Історія в літературі [79] Св'яткові дні [26] Природа та екологія [151]
Навчання та школа [38] Літературні напрямки [96] Народна творчість [63]
Родина та традиції [68] Людські цінності [81] Вільна тема [295]